Мадагаскар без фільтрів: як українці занурилися в справжнє життя острова

Туристичні маршрути обіцяють баобаби, океан і дивовижні пейзажі, але за ними часто губиться головне — люди, їхній побут, ритм, їхня вразлива й водночас сильна реальність. А саме вона й формує справжній Мадагаскар.

Першими європейці ступили на цей острів ще у XVI столітті, але навіть у ХХІ він зберіг неймовірну автентичність. Усе тут — від будинків до запахів спецій — живе за своїми законами. І саме в цей світ у 2018 році занурилися українці Максим і Оля, вирішивши пізнати Мадагаскар не як туристи, а як люди, що хочуть зрозуміти острів зсередини.

Вони вже були відомими тревел-блогерами: досліджували Україну, розповідали про її красу та ділилися мандрівками, які могли дозволити собі лише на останні гроші.

«На останні гроші ми купили камеру, ми купили дрон, бо що ж це за тревел без дрона, і поїхали подорожувати Україною, досліджувати в першу чергу для себе і знайомити людей з неймовірними куточками», — поділились Максим та Ольга.

Але жага пригод повела їх далі — туди, де життя б’є ключем у зовсім інших декораціях. Вони не обрали баобабові алеї, пляжі чи готелі. Натомість захотіли побачити Мадагаскар таким, яким його бачать самі мадагаскарці.

«Якраз тоді, коли люди їдуть відпочивати на берег, на курорти, в дорогі готелі, узбережжя океану, баобаби величезні, красиві побачити. Всього цього ми не бачили!», — сміється Максим.

Їхній перший крок — Антананаріву, столиця. Мегаполіс із 2,5 мільйонами людей, який більше нагадує один величезний ринок. Хтось торгує кокосами, хтось штовхає візки, всі кудись поспішають — і в цьому хаосі є дивна гармонія.

«Ми вперше приїхали в Антананаріву, це столиця Мадагаскару, це великий мегаполіс, 2,5 мільйони населення. Це такий великий мурашник, який нагадує базар. Всі кудись їдуть за якимось тачкою, торгують, банани, кокоси. Білі люди там це екзотика. Ми отак йдемо по вулиці, і всі місцеві. Тобто європейської зовнішності людей немає», — згадує Ольга.

Але Мадагаскар не приймає гостей без випробувань. Щоб жити серед місцевих, українцям довелося пройти через щеплення, звикнути до нових продуктів і прийняти правила острова.

«За тиждень на Мадагаскарі в мене було 11 отруєнь. Річ у тому, що електроенергія дуже дорога, і в людей немає холодильників. В кафе немає холодильників. Тому на Мадагаскарі дуже гостра їжа. Вона така гостра, бо холодильників немає. Треба якось, щоб їжа не псувалась. Тому вона дуже перчене, дуже все гостре. І знайти їжу, яка була б не гостра і не зіпсована — справжня удача», — зізнається Макс.

Та попри це вони вирішили жити, як місцеві, навіть працювати разом із ними. Саме тоді Максим дізнався про професію «мийник білизни» — людину, яка миє речі вручну, адже пральні автомати й електроприлади — розкіш, недоступна більшості. Електроенергія дорога настільки, що навіть у містах її економлять кожною лампочкою.

Жити серед мадагаскарців — означає відчути кожен день як виклик, але й побачити те, що не відкрити туристові. Справжній острів — це не лише природа, а й люди, їхні звички, випробування, винаходи, маленькі радощі й побут, який більше схожий на паралельний світ.

То чи можна зрозуміти Мадагаскар, не проживши жодного дня так, як живуть тамтешні люди? І чи можливо відчути дух острова, не ступивши у двори, крамниці та вулиці, де формується його справжнє обличчя? Про все це ти можеш дізнатися у випуску проєкту «Загублений світ» просто зараз. 

Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!

Читай також:

• Різдвяний кисіль наших прадідів, який вони різали ножем: давній український десерт, який здивує багатьох
• 23 тисячі знайдених і десятки тисяч неназваних: хто вони – люди, поховані в Биківнянському лісі?
• Реальні масштаби космічної загрози від NASA: скільки небезпечних астероїдів просто зараз кружляє навколо Землі?