Якщо ви думали, що північний фольклор — це лише про милих ельфів, варто поглянути на Ісландію. Це країна, де різдвяні традиції мають свою крижану, трохи моторошну родзинку.
Замість Санта-Клауса чи його доброзичливих аналогів, в ісландському фольклорі головну роль «різдвяного лиходія» відіграють кілька дуже колоритних персонажів. Особливо виділяються два: Ґріла (Grýla) та її зловісний компаньйон – Йольський Кіт (Jólakötturinn).
👹 Ґріла: бабуся, яка варить дітей
Хто ж така Ґріла? Це велетенська, потворна відьма-людожер. Вона згадується у текстах ще XIII століття, але її історія еволюціонувала і міцно закріпилася як частина різдвяного фольклору. Спочатку Ґріла була просто міфологічною фігурою, але з часом, особливо у XVII столітті, вона стала прямо асоціюватися з Різдвом. Це не просто стара казка.
За сучасною версією, Ґріла живе в печерах і спускається з гір лише під час Різдва. Її мета проста і жахлива: вона полює на неслухняних дітей, збирає їх у величезний мішок і несе додому, де варить у своєму гігантському казані, щоб зробити собі святковий обід. Ісландська традиція наголошує: будьте слухняними, інакше потрапите в казан Ґріли!
Але чому ці історії, які мають, здавалося б, таку архаїчну природу, продовжують жити в сучасному світі? Директор київського центру НЛП Герман Делль каже про це так:
«Це битва, так би мовити, нового зі старим – нового дня із темрявою. Звідси беруть початок усілякі темні монстри, котрих ми перемагаємо і оновлюємося».
Це нагадує, що свято — не лише радість, а й перемога над зимовим мороком.
🐈⬛ Йольський кіт: модний вирок
Це величезний, чорний кіт, розміром з бика, який бродить засніженими просторами Ісландії в Різдвяну ніч. Він має дуже специфічні вимоги: полює на тих, хто не отримав нового одягу до Різдва. Ця традиція, ймовірно, виникла як спосіб стимулювати працівників ферм: якщо вони добре працювали протягом року і встигали обробити вовну, їм дарували новий одяг. Ті, хто не працював, не отримували оновки, і, відповідно, ризикували бути з'їденими. Це, по суті, фінансове заохочення, замасковане під історію жахів.
Це дивовижні та трохи зловісні персонажі є ідеальним прикладом того, як фольклор вплітається у життя, зберігаючи свої містичні корені.
«Грань між світами дуже тонка. Усі ми знаємо, що на Новий рік відбуваються дивні речі: дива, казки. Але не тільки ж хороші події стаються на Новий рік, чи не так?», - каже парапсихолог Дмитро Дульський.
Та якщо легенди різних народів світу можна логічно пояснити, то як бути з аномальними явищами, які фіксують під час новорічних свят очевидці по всій планеті? Подробиці – в проєкті «Загублений світ» просто зараз:
Читай також:
