Історія Іллінського скиту є яскравим прикладом боротьби українців за свої права
Афон – свята гора, де століттями живуть православні ченці. Тут знаходяться давні монастирі, кожен зі своєю історією та традиціями. Деякі з них мають особливе значення для України, адже були засновані нашими предками. Проте, історія української присутності на Афоні не завжди була мирною та безхмарною.
Одним з найдавніших свідчень української історії на Афоні є Пантелеймонівський монастир, заснований вихідцями з Київської Русі. Протягом тисячоліття його називали «Русик», що підкреслювало його зв'язок з Україною. Проте, з часом ця назва почала викликати суперечки. Російська імперія, прагнучи розширити свій вплив на Афоні, почала активно просувати ідею «спільного» російсько-українського спадку. Ця політика призвела до того, що слова «руський» та «російський» в грецькій мові почали звучати однаково, що викликало плутанину та непорозуміння серед ченців.
Ситуація ускладнилася ще більше, коли російський цар Олександр II вирішив зробити «щедрий» подарунок для Іллінського скиту, заснованого українцями. Він надіслав до скиту коштовний оклад для чудотворної ікони Божої Матері та оздобив престол золотом. Цей жест був розцінений багатьма як спроба росії «привласнити» українську святиню.
Історія Іллінського скиту є яскравим прикладом боротьби українців за свої права на Афоні. Після ліквідації російською імператрицею Катериною ІІ Гетьманщини та Запорозької Січі, скит став важливим центром духовного життя української еміграції. Тут зберігалися козацькі черепи, як символ незламного духу та вірності своїм традиціям. Проте, у 19 столітті росія вирішила "розширити" свою присутність на Афоні, захопивши Іллінський скит. Це призвело до тривалого протистояння між українськими та російськими ченцями, яке тривало кілька років. Українці змогли відстояти свої права на скит.
Російська імперія не зупинилася на досягнутому. За підтримки царської влади, на Афон почали прибувати тисячі російських ченців, які заполонили не тільки Пантелеймонівський монастир, але й інші обителі. Росіяни активно займали землі на Афоні, будували нові храми та монастирі, намагаючись встановити свій контроль над святою горою.
Ця експансія викликала занепокоєння не тільки серед українців, але й серед інших православних народів. Російська імперія, прикриваючись захистом православ'я, прагнула розширити свій політичний вплив на Балканах та в Середземномор'ї. Афон, як важливий духовний центр, був для неї інструментом у досягненні цих цілей.
Історія української присутності на Афоні – це історія боротьби за свої права, за збереження своєї ідентичності та традицій. Українці, незважаючи на тиск з боку Російської імперії, змогли зберегти свої святині на Афоні, засвідчивши свою вірність православній вірі та своїй культурній спадщині.
Більше про тісний зв'язок України та Святої гори Афон дивись у випуску проєкту «Загублений світ» просто зараз:
Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!
Читай також:
