Еротичні ритуали пращурів: як сексуальність допомагала українцям рятувати врожай від голоду?

Загублений світ Цікаво
Еротичні ритуали пращурів: як сексуальність допомагала українцям рятувати врожай від голоду?
Поширити в соціальних мережах:

Більшість сучасних українців виросла на стійких, штучно сформованих міфах про неймовірну, майже стерильну цнотливість давніх українських родин. 

У підручниках з історії та етнографії традиційні пращури постають як такий собі взірець абсолютної моральної чистоти: ідеально білі вишиті сорочки, сувора християнська мораль, мати та батько, які працюють від світанку до заходу сонця, а якщо й мають якісь інтимні стосунки, то виключно з однією метою — аби народити дітей для продовження роду. Проте реальні історичні джерела, літературна класика (від Котляревського та його «Енеїди» до Нечуя-Левицького) та побутова магія українського села повністю розбивають ці патріархальні ілюзії.

Тема тілесності в українській традиційній культурі була настільки щільно переплетена з повсякденним побутом та магічними ритуалами, що це могло б шокувати сучасну людину. Тривалий час у посівний період на українських землях існували специфічні обряди родючості. Наші предки мали глибоке міфопоетичне коріння, де людина сприймала навколишнє середовище як пряме продовження власного тіла, а людська сексуальна енергія вважалася реальним фізичним інструментом впливу на природу. Щоб земля добре вродила і вберегла родину від голоду, під час посадки певних культур було прийнято працювати абсолютно голяка або навіть кохатися безпосередньо на ріллі.

«Коли засівали огірки на городі, то могли засівати примовляючи, я цитую цю примовку: «щоб було стільки огірочків, як в селі...». Коли садили гарбузи, з того регіону, звідки я родом, намагалися для посадки гарбузів запрошувати жінок з розкішними попами, бо вважалося: чим більша попа в жінки, яка садить гарбуз, тим більше будуть гарбузи», - розповіла сексологиня та психологиня Святослава Федорець.  

Ці дивовижні лайфхаки наших пращурів доводять, що тіло, його форми та сексуальна пристрасть сприймалися селянами не як привід для сорому чи гріх, а як священна сила, здатна керувати силами природи та забезпечувати виживання роду.

Чому реальне, автентичне язичницьке свято Івана Купала виглядало зовсім інакше і за своїм інтимним розмахом могло б шокувати багатьох сучасників? Про це – у новому випуску проєкту «Загублений світ»:

 

Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру об 11:50 на телеканалі 2+2!

Читай також:

Поширити в соціальних мережах: