«У кожному дворі можна знайти такого хлопця» - Артем Пльондер про роль Виговського

Головну роль у проєкті виконав актор Артем Пльондер, для якого ця робота стала першою великою головною роллю на телебаченні. В інтерв'ю виданню Факти він розповів про історичні паралелі із сучасною Україною, роботу з режисером Семеном Горовим, пригоди свого героя та містичні збіги.

Ви зіграли головну роль у пригодницькому серіалі «Пригоди козака Виговського». Чи можна назвати це вашою першою великою роллю в кіно?

Можна сказати саме так. У мене був досвід головної ролі у повнометражному фільмі «Наталка Полтавка» на Одеській кіностудії, але стрічка так і залишилася «на полиці». І, мабуть, добре, що вона не вийшла: я тоді був геть молодий і «зелений». До цього проєкту в мене були лише лінійні ролі, тому «Виговський» — це справді мій перший великий вихід у головному образі. До речі, цікавий факт: у «Наталці Полтавці» я грав разом з Олександром Яремою, з яким ми зараз знову зустрілися на знімальному майданчику. Дядя Саша, як ми його називаємо, іноді жартома питає: «Ну що, коли воно вийде?», а я кажу: «Хай вже лежить, не чіпаймо» (сміється — Авт.).

Як ви поставилися до того, що гратимете історичну постать? Чи цікавилися ви історією раніше?

Зізнаюся, потуги до глибокого вивчення історії України зі школи в мене не було. Але все змінилося з початком повномасштабного вторгнення у 2022 році — тоді прийшло усвідомлення, що важливо розуміти своє коріння та власну ідентичність. Коли мене затвердили на роль козака Виговського, я почав серйозно вивчати інформацію про Івана Виговського, який є прототипом мого героя, його діяльність. Це важливо не тільки для ролі, а й особисто для мене, хотілось дізнатись більше про ту епоху, про визначних постатей нашої історії.

Яким ви зобразили свого Виговського?

Мій Виговський — молодий і доволі сучасний. На початку серіалу він трішки «закритий», не до кінця розуміє, хто він є. Він шукає ключик до себе, і це головна психологічна лінія його дорослішання. На початку серіалу в нього життя легке, безтурботне: живе в маєтку в Польщі, розважається, зовсім не переймається завтрашнім днем. А потім його відправляють до Обмачева — на кордон з Московією — укріплення, яке мало захищати кордони від нападів Московії. Фактично це історія про становлення лідера. Ми бачимо молодого, безтурботного хлопця, який поступово вчиться брати на себе відповідальність, приймати складні рішення та вести за собою людей.

Мені подобається, що ця історія не перевантажена драматизмом. Вона легка, пригодницька, з гумором, але водночас має дуже важливі сенси. Думаю, серіал буде цікавим і молодій аудиторії, і старшим глядачам. У кожному дворі можна знайти свого «Виговського» — веселого, непосидючого, трохи гульвісу. Але коли постає загроза родині, дому чи Батьківщині, така людина здатна миттєво подорослішати й стати справжнім лідером.

Мені здається, саме тому ця історія дуже перегукується із сучасністю. Ми всі бачили, як у перші дні повномасштабної війни звичайні люди ставали на захист своїх близьких і країни. У цьому сенсі історія Виговського є дуже актуальною.

Як вам працювалося з режисером Семеном Горовим? Чи складно втілювати такий образ?

Працювати з Семеном Горовим — це фантастика. Я ріс на його проєктах, пам’ятаю, як «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» стали справжньою подією. На майданчику важливо слухати режисера: ти читаєш сценарій, бачиш картинку, але він розвертає твоє бачення на 360 градусів.

Щодо складнощів, то це не роль на спротив — мій персонаж у чомусь схожий на мене, я теж доволі активний хлопець. Але найскладніше в цьому образі… чоботи! За задумом режисера, я мав бути трохи вищим, тому носив взуття на підборах, наче Том Круз у своїх «Місіях». Ходити в таких чоботях по бруківці було непросто, іноді доводилося робити кілька дублів.

У серіалі багато сцен верхи на коні. Довелося спеціально вчитися?

Так, у нас уже були такі зйомки. Насправді раніше я вже мав невеликий досвід. Колись знімався в проєкті «Наталка Полтавка», де теж доводилося сидіти на коні, але там це були буквально кілька хвилин у кадрі. Серйозної підготовки тоді не було.

А от справжній досвід верхової їзди я отримав уже під час роботи над «Пригодами козака Виговського». І якось так сталося, що з конем ми швидко знайшли спільну мову. Звісно, не все було просто, але мені дуже сподобався цей процес.

Здається, вам усе дається досить легко.

Насправді це лише так виглядає збоку. У будь-якій роботі є речі, які даються легше, а є ті, над якими потрібно багато працювати. Особливо коли йдеться про головну роль. Це завжди велика відповідальність, адже ти фактично проводиш глядача через усю історію.

Мені пощастило, що цей персонаж виявився близьким мені за характером. Тому можу сказати, що ми з Виговським ніби знайшли одне одного. Роль знайшла мене, а я — її. І, мабуть, саме тому працювати над нею було одночасно і складно, і дуже цікаво.

А що скажете про любовну лінію, ваш герой — ще той гульвіса?

Куди ж без неї у пригодницькому серіалі! Взагалі у Виговського аж три симпатії, але основна конкуренція склалася між героїнями Дар’ї Легейди, яка зіграла доньку Кошового, та Катарини Файн, яка грає Оксану. А з ким у Виговського виникло справжнє кохання — глядачі дізнаються вже скоро, переглянувши прем’єру на телеканалі 2+2. Можу лише сказати, що в кожній серії будуть флірт, інтриги та пригоди.

Ми знаємо, що ви працюєте в театрі «Золоті ворота». Як вдавалося поєднувати зі зйомками?

Графік зйомок був дійсно щільним, процес тривав до кінця вересня, а в театрі ми паралельно випускали нову виставу. У нас в театрі дуже лояльно ставляться до кінопроєктів: якщо ти бронюєш дати для зйомок, театр підлаштовується і ставить інші вистави. Мені пощастило з такою командою.

Ви згадали, що художник з костюмів Олександр Тетерін створив неймовірний образ. Ваші вуса — це теж його частина, спеціально для ролі відпускали?

Так, це цікава деталь. Мене попросили відпустити справжні вуса, бо клеїти накладні щодня на майданчику — це витрачати зайвий час. До того ж вони відклеюються, коли активно рухаєшся. Мені кажуть, що вуса мені личать і додають віку. Хоча я пропонував залишити ще й бороду, але вирішили, що це буде виглядати не дуже акуратно. А щодо зовнішності загалом — мені часто кажуть, що я маю «обличчя тієї епохи».

До речі, була справжня містика: художник малював ескізи костюмів, ще не знаючи, хто гратиме головну роль, а потім виявилося, що намальоване обличчя один в один схоже на моє. Ось така містика.

Читай також:

• Глядачі побачили першими: на Миколайчук OPEN ексклюзивно показали «Пригоди козака Виговського» 
• Від творця культових стрічок: Семен Горов готує глядачам масштабну козацьку пригоду про Виговського 
• «Русалки, мавки і дрони співіснують із козаками»: художник-постановник розкрив таємниці зйомок «Пригод козака Виговського»