Вона робила це понад 4 місяці…
З початком повномасштабного російського вторгнення, Наталя Гавриленко разом з чоловіком вирішили взяти зброю та піти воювати. Вранці власниця деревообробного та ресторанного бізнесу в Херсоні вже була у військкоматі, але там панував хаос. Командир бригади оголосив про розпуск тероборони. Людей зі зброєю відпустили, попередивши, що російські війська вже на підході. Родина Наталі передала зброю новосформованому партизанському загону з 13 осіб, яким командував чоловік на прізвисько «Відьма».
«Він - публічна особистість. – розповіла Наталя – Мій чоловік теж перебував в цьому партизанському загоні»
Згодом Наталя з небайдужими людьми відкрили госпіталь в Херсоні. Вони розуміли, що під час мітингів в місті будуть жертви, і поранених не можна буде доставляти до лікарень.
«Госпіталь працював з 28 лютого по середину березня, в центрі міста, просто під носом у ворога», - згадує жінка.
Коли російські військові остаточно зайняли місто, група «Відьми» вирішила піти в плавні та продовжувати боротьбу як самостійна бойова одиниця. Після їх операцій з'явилася навіть пісня про херсонських партизанів. Місцеві жителі активно підтримували партизанів, надаючи їм продукти, одяг та медикаменти. Наталя координувала доставку необхідних речей, а її напарник, колишній військовий, допомагав перевозити зброю з неокупованих територій. Одного разу Наталю та її напарника зупинили буряти в центрі міста, коли вони саме везли зброю та продукти для партизан.
«Там ніколи не було блок-посту, а тут він з’явився. Ми не були до цього готові. Був переляк. Росіяни ставили багато запитань щодо мого напарника, добре що у нас була легенда. Що в нас з ним стосунки і ми, нібито, коханці. І це спрацювало – цього разу ми уникли підозр», - розповіла Наталя Гавриленко.
У квітні обшуки та затримання у місті стали частішими. Наталя мала домовленість з напарником про те, що у разі небезпеки він повідомить групу про відсутність зв'язку. Російські військові та ФСБ активно відслідковували партизанів. 7 липня до Наталі додому прийшли російські військові. Вона встигла відправити СМС, але її забрали на допит.
Понад чотири місяці Наталя Гавриленко забезпечувала партизанський загін зброєю та продуктами під час російської окупації, але що ж з нею було далі? Про це – у випуску проєкта «Спротив» просто зараз:
Читай також:
