16 липня 1945 року о 5:29 ранку в пустелі Нью-Мексико офіційно скінчилася епоха старої війни і почалося щось значно страшніше. У Хорнада-дель-Муерто успішно випробували «Трініті», першу в історії людства плутонієву бомбу.
У самому епіцентрі цих подій стояв українець – Джордж (Георгій) Кістяківський, який був не просто талановитим хіміком, а людиною, яка змусила цей механізм детонувати. Однак те, що побачив винахідник у Хорнада-дель-Муерто, назавжди змінило його погляди на безпеку планети.
«Коли над пустелею піднялася височенна колона газу, а в небі розкрився зловісний гриб, науковці відчули не лише тріумф, а й заціпеніння. Роберт Оппенгеймер тоді згадав слова з індійського епосу про смерть і вбивцю світу. А от Кістяківський висловився ще жорсткіше. Він сказав: «Я впевнений, що перед кінцем світу, в останню мілісекунду існування Землі, остання людина побачить саме те, що зараз побачили ми», - наводить вражаючі деталі того ранку у своєму проєкті дослідник історії Акім Галімов.
Це не були слова людини, яка пишається своїм творінням. Це був чистий, раціональний жах перед силою, яку вже неможливо було загнати назад у пляшку. Вибух «Трініті» був еквівалентний 21 кілотонні тротилу, і для Кістяківського, як для розробника імплозивного типу детонації, це стало моментом істини.
Цікаво, що Кістяківський не залишився просто вченим у білому халаті. Він став справжнім «сірим кардиналом» американської політики. Президент Дуайт Ейзенхауер зробив його своїм особистим радником із питань науки та техніки. У Пентагоні знали: ключові рішення щодо оборонних проєктів проходять через руки цього українця. Але замість того, щоб нарощувати арсенали, він почав діяти від зворотного.
Більшість учасників проєкту «Мангеттен» майже відразу виступили проти того, щоб використовувати ядерну зброю проти людей. Кістяківський не просто приєднався до них — він очолив цей рух. Маючи доступ до найвищих кабінетів США, він доводив, що атомна енергія має служити прогресу, а не перетворювати міста на попіл.
Більше про цікавого із життя цього науковця – у проєкті дослідника історії Акіма Галімова:
Читай також:
