Куди зникли скарби українських монастирів під час цинічної кампанії 1922 року?

Справжня історія Цікаво
Куди зникли скарби українських монастирів під час цинічної кампанії 1922 року?
Поширити в соціальних мережах:

У 1920-х роках совєтська влада розпочала масштабну кампанію з вилучення церковного майна. Офіційним приводом став страшний голод, викликаний післяреволюційною розрухою та політикою більшовиків. 

Проте порятунок людей режим цікавив найменше. Голод використали як зручний інструмент для остаточної розправи з церквою та поповнення державної скарбниці.

Як розповів у своєму проєкті дослідник історії Акім Галімов, у 1922 році вийшла постанова про ліквідацію церковного майна. Активісти вривалися до храмів, скидали на купи хрести, підсвічники, ризи з чудотворних ікон, царські врата та раки з мощами святих. Прямо на церковних подвір'ях вони виварювали позолоту з окладів і палили ікони під антирелігійні пісні. Цінність унікальних артефактів визначалася виключно вагою золота та срібла. 

Група українських учених намагалася зупинити це варварство. Вони писали до Раднаркому листи з проханнями зберегти хрест Богдана Хмельницького та царські врата, подаровані гетьманом Іваном Мазепою, наголошуючи, що переплавляти тисячолітні візантійські вироби у зливки — це тяжкий злочин перед народом. Владу ці звернення не зупинили.

«Усі міркування вказують на те, що пізніше зробити нам цього не вдасться, бо ніякий інший момент, окрім відчайдушного голоду, не дасть нам такого настрою широких селянських мас, який би або забезпечив нам співчуття цієї маси, або, принаймні, забезпечив би нам нейтралізування цих мас», - цинічно казав Ленін. 

Лише до осені 1922 року більшовики вилучили понад 550 кілограмів золота, майже 400 кілограмів срібла та понад 14 тисяч діамантів. З українських храмів вивезли десятки всипаних коштовностями митр. Усе награбоване звозили до надсекретної установи — «Гохрану». Навіть керівництво Держбанку не знало реальних обсягів цих скарбів, оскільки ними розпоряджалися особисто Ленін, а згодом Сталін. 

Найцінніші українські реліквії осіли у московських музеях, а багато шедеврів, як-от диптих Лукаса Кранаха Старшого з колекції Ханенків, більшовики продали на закордонних аукціонах. 

Як еволюціонував антирелігійний терор у 1930-х роках перед тим, як совєтська армія перетнула кордони Західної України, дивись у проєкті дослідника історії Акіма Галімова:

Читай також:

Поширити в соціальних мережах: