Нас роками переконували, що аварія на ЧАЕС у 1986 році — це збіг обставин або виключно помилка персоналу під час нічного експерименту. Проте системні причини катастрофи закладалися на роки раніше, під час будівництва та здачі об’єктів у експлуатацію.
Головним рушієм тоді була не безпека, а прагнення партійного керівництва встигнути до чергової символічної дати.
У своєму проєкті дослідник історії Акім Галімов розкрив документи, які показують, як саме адміністративна система СРСР жертвувала технічними нормами заради премій та нагород.
Четвертий енергоблок, який і став епіцентром катастрофи, починав свою роботу в умовах шаленого поспіху. Його запуск планували не за готовністю всіх систем, а під конкретний день у календарі — День енергетика.
«Четвертий енергоблок Чорнобильської атомної станції запускали поспіхом до дня енергетиків. По факту вводили в експлуатацію, щоб підігнати під це свято урочисте відкриття», - зазначив дослідник історії Акім Галімов.
Основна вимога московського керівництва до ЧАЕС полягала в постійному нарощуванні потужності. Паралельно станція мала випереджати графіки будівництва наступного, п'ятого енергоблоку. Радянська планова економіка стимулювала керівний склад об'єкта діяти на межі ризику. За перевиконання норм та дострокову здачу об'єктів управлінцям обіцяли державні ордени, стрімке кар'єрне зростання та значні грошові виплати. У цій гонитві за технічними недоліками чи недопрацюваннями свідомо нехтували.
Докази такого підходу зберігаються в архівах та музейних фондах. Зокрема, заступниця генерального директора Національного музею «Чорнобиль» Яніна Швачко продемонструвала у проєкті Акіма Галімова конкретний документ — оригінальний лист-запрошення на святковий вечір, де гості вітали один одного з трудовим досягненням.
«Радянська адміністративно-директивна система дуже часто посвячувала запуски енергоблоків до певних подій та свят. І це запрошення було на святкування вечора, присвяченого Дню енергетиків 22 грудня 1983 року. Саме в цей вечір дізналися про введення в експлуатацію четвертого енергоблока ЧЕС», — розповідає Яніна Швачко.
На звороті цього запрошення учасники банкету залишали свої підписи та емоційні враження від того, що блок запрацював саме вчасно. Проте святкова атмосфера тривала недовго. Поспіх під час монтажу конструкцій та неякісні матеріали дали про себе знати майже одразу після того, як згасли святкові ілюмінації.
Яніна Швачко наголошує, що проблеми виявили за лічені місяці після урочистостей:
«Вже через три місяці повідомляють про суттєві недоліки, які якраз і допущені при будівництві третього і четвертого енергоблоків».
Ці звіти про інженерні огріхи та дефекти будівництва лягали на столи чиновників, але кардинальних кроків для їх усунення чи зупинки реакторів ніхто не зробив. Більш детально про це – у проєкті дослідника історії Акіма Галімова:
Читай також:
