Ця історія нагадує сценарій голлівудського детективу, де є все: аристократи, державна зрада, війни та зухвале викрадення артефакту.
Навколо «Повісті врем’яних літ» десятиліттями точаться суперечки. У соцмережах часто можна зустріти версію, ніби цей літопис — майстерна підробка, «складена у вигляді списку в імперській канцелярії Катерини II». Аргумент у скептиків зазвичай один: оригіналу не існує, є лише копії.
Проте факти говорять про інше. Дослідник історії Акім Галімов розкриває шлях найвідомішого списку цієї книги — Радзивіллівського літопису, який проливає світло на те, як українська спадщина стала «російським надбанням».
«Перший зафіксований вихід рукопису «в люди» стався у XVII столітті. Тоді він потрапив до рук Станіслава Зеновича, впливового чиновника Речі Посполитої. Той подарував книгу Янушу Радзивіллу, великому гетьману литовському. На аркуші номер 251 і досі зберігається примітка на полях про цей презент. Для того часу подібні «графіті» від власників були абсолютною нормою», - зазначив дослідник історії.
Після смерті Януша літопис успадкував його кузен Богуслав. Це був час великих потрясінь: повстання Хмельницького та шведське вторгнення перекроювали мапу Європи. Радзивілли намагалися відродити незалежне Велике князівство Литовське, уклавши союз зі Швецією та Козацькою Україною. Коли план провалився, а Богуслава оголосили зрадником, він втік до Пруссії, у Кенігсберг. Звісно, забравши з собою і безцінну книгу.
«Саме там рукопис отримав свою назву — Радзивіллівський літопис. Це унікальна, єдина у світі ілюстрована версія «Повісті», прикрашена сотнями малюнків: від портретів князів до сцен битв. Саме ці картинки ми звикли бачити у шкільних підручниках», - розповів Акім Галімов.
Поки книга перебувала в Європі, її вивчали західні вчені. Пізніше, вже в радянські часи, над нею працювали українські науковці.
«Дослідники вивчили папір і водяні знаки та дійшли висновку: рукопис датується XV століттям», — зазначає Акім Галімов.
Це повністю спростовує теорію про «підробку часів Катерини II», адже за триста років до неї папір уже існував фізично.
Як же книга опинилася в росії? Усе почалося з «культурного інтересу» Петра I. У 1711 році він відвідав Кенігсберг, де йому показали раритет і цар наказав зробити копію. Проте справжня крадіжка сталася пізніше у 1758 році, під час Семилітньої війни. Тоді осійські війська окупували Кенігсберг і донька Петра, Єлизавета, просто викрала оригінал.
«Коли через кілька років росія повертала окуповані землі Пруссії, літопис «забули» віддати і він залишився в Петербурзі назавжди», - зазначив дослідник історії.
Російська пропаганда тривалий час просувала міф, ніби цю книгу написали на їхніх теренах. Насправді ж сучасні дослідники впевнені: Радзивіллівський літопис XV століття виготовили на Волині, найімовірніше — у місті Володимирі.
Більше про це – у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також:
