Шлях Великого князя Литовського Вітовта до абсолютної влади нагадував гостросюжетний детектив.
Держава, якою він згодом керуватиме, у другій половині 14 століття переживала жорстоку внутрішню кризу. Після смерті князя Ольгерда влада мала перейти до його сина Ягайла. Проте брат покійного, могутній Кейстут, відмовився визнавати нового правителя. Розпочалася безжальна боротьба за престол, у центрі якої опинився син Кейстута – майбутній князь Вітовт.
Як розповів у своєму проєкті дослідник історії Акім Галімов, у 1382 році Ягайло вдався до відверто підступного кроку – запросив своїх бунтівних родичів на мирні переговори, гарантувавши їм цілковиту безпеку. Щойно Кейстут і Вітовт прибули на місце, їх схопили озброєні люди і кинули за ґрати. За кілька днів Кейстут загадково загинув. Офіційною версією стало самогубство, проте тогочасні політики не мали сумнівів: старого князя ліквідували за прямим наказом Ягайла. Життя Вітовта також висіло на волосині і його чекала неминуча страта.
Порятунок прийшов завдяки хитромудрому плану.
«За свідченням літопису Великих князів литовських, дружина Вітовта, Анна Святославна, під час візиту до в'язниці привела із собою довірену покоївку. Князь швидко переодягнувся у вбрання служниці і зміг непоміченим покинути територію замку. Дівчина залишилася в камері, вигравши для нього дорогоцінний час», - зазначив Акім Галімов.
Згодом політична ситуація кардинально змінилася: Ягайло став королем Польщі і запропонував колишньому ворогу управління Литвою. Здобувши владу, Вітовт перетворив державу на одну з найсильніших у Європі та зробив ставку на розбудову українських міст.
Цікаво, що у 15 столітті політичне життя Європи вирувало не лише у визнаних столицях на кшталт Парижа чи Рима. У 1429 році центром глобальних дипломатичних баталій стало українське місто Луцьк.
Де саме розмістили наймогутніших правителів Європи під час їхнього візиту? Чому європейським королям довелося тулитися у двох кімнатах луцької резиденції? Про це дивись у проєкті дослідника історії Акіма Галімова:
