Лютий 2014 року. В ніч на 21-ше тодішній президент України Віктор Янукович таємно залишив Межигір’я і вже за кілька годин країна прокинулася в новій реальності: президента немає, уряд зник, керівництво силових структур розбіглося.
Це був справжній управлінський апокаліпсис. Уявіть величезний лайнер, який мчить на скелі, поки пасажири з’ясовують стосунки, а капітан разом із усією командою та рятувальними човнами просто випарувався вночі.
«Виник «вакуум влади». Це термін, який звучить сухо, але насправді він означає смертельну небезпеку для цілої нації. Держава формально існувала, але легітимних очільників, призначених за процедурою, просто не залишилося. Система завмерла», - розповів у своєму проєкті дослідник історії Акім Галімов.
Чому це було так критично? У державному управлінні неможливо просто вийти на трибуну і назвати себе головним. Кожен полковник, кожен митник чи дрібний чиновник чекає на папірець із печаткою. Без законного наказу будь-яка дія — це анархія або кримінальний злочин. Саме тому, коли у Криму почалися перші рухи «зелених чоловічків», армія опинилася в пастці бюрократичного мовчання. Не було людини, яка мала б законне право активувати плани оборони півострова.
«Кожен військовий хоче виконувати наказ когось, хто був обраний чи призначений за законною процедурою. Інакше це самоуправство», — пояснює Акім Галімов.
Вся державна конструкція трималася на ниточці. Єдиним острівцем легітимності залишилася Верховна Рада. Депутати, які ще вчора були по різні боки барикад, змушені були приймати рішення зі швидкістю світла.
«Потрібно віддати їм (депутатам – ред) шану. Вони змогли знайти, мабуть, єдиний можливий варіант у цій ситуації – швидко формували нову владу», - Акім Галімов.
Робили вони це буквально «на коліні», щоб дати країні бодай якийсь шанс на виживання. Це були дні, коли Україна балансувала над пріоритетом хаосу, і лише швидкість політичних рішень дозволила втримати штурвал у руках, поки шторм тільки починався.
Більше про те, з чого почалась війна з росією, дивись у проєкті дослідника історії Акіма Галімова:
Читай також:
