Що Довженко розкрив про геноцид Сталіна і чому тиран назвав його зрадником?
Олександр Довженко – це ім’я, яке золотими літерами вписане у світову історію кіно. Його фільми вражали Європу і задавали кінематографічні тренди задовго до того, як Голлівуд набрав своєї нинішньої сили. В СРСР Довженко був неймовірно популярним, він вважався «своїм». Але все це закінчилося дуже раптово, і причиною стала одна кіноповість — «Україна у вогні» (1943 рік), присвячена трагічним подіям Другої світової війни на території України.
Що ж такого викрив геніальний митець, що розплачувався за це до кінця своїх днів? Відповідь криється не просто в художніх прорахунках, а в самій суті сталінського тоталітарного режиму, який не пробачав правди про страждання українського народу та його геноцид (Голодомор 1932–1933 років та масові репресії).
За словами дослідника історії Акіма Галімова, є дві версії того, як рукопис кіноповісті «Україна у вогні» потрапив до рук Йосипа Сталіна. Перша – його викрали в польових умовах під час війни, а потім він дивовижним чином опинився у Лаврентія Берії – голови НКВС, генерального комісара державної безпеки, який був правою рукою Сталіна.
«Крадієм міг бути хто завгодно. Лаврентій Берія зовсім не читав українською, але нібито «доброзичливці» доклали до рукопису переклад на російську. У такому вигляді і зі своїми коментарями Берія передав кіноповість Сталіну», – пояснив Акім Галімов.
За іншою версією Сталін прочитав частини повісті вже тоді коли вони були опубліковані у Московському журналі російською мовою. Це було у вересні, вже у листопаді 1943 року Довженко дізнався: повість викликала велике обурення Сталіна, і тепер він у величезній немилості вождя. 31 січня 1944 року режисера особисто викликав до себе тиран.
«Сьогодні роковини моєї смерті. 31 січня 1944 року мене було привезено в Кремль. Там мене було порубано на шмаття і покривавлені частини моєї душі було розкидано на ганьбу і поталу на всіх зборищах», — згадував митець.
Покарання було публічним і жорстоким. Сталін особисто виступив перед об’єднаним з’їздом аж двох Політбюро з доповіддю, що мала гучну назву: «Про антиленінські помилки та націоналістичні перекручування в кіноповісті Довженка «Україна в огні».
Чому такі гучні звинувачення? Дослідник Акім Галімов наголошує: у Радянському Союзі будь-який художній твір мусив відповідати офіційній ідеології партії та містити пропаганду. Довженка ж звинуватили у найстрашнішому: націоналізмі.
- Страждання українського народу. Повість про війну в Україні, що наголошує на стражданнях саме українського народу, була неприпустимою. В очах Сталіна, це відвертало увагу від «єдиної радянської родини».
- Критика радянського устрою. Другий «коронний аргумент» – невідповідність ленінській ідеології. Для Сталіна, посилання на Леніна як на абсолютну політичну мораль було священним. Невідповідність – це богохульство.
- Героїзація чи правда? Довженко не став викривати «українських націоналістів» як якихось «негідних зрадників», як того вимагала партійна лінія. Його повість була про трагедію нації, а не про пошук внутрішніх ворогів.
За словами Сталіна, Довженко, який «довгі роки прикидався чесною людиною», виявився «буржуазним націоналістом». Саме за це викриття трагедії та акцент на національній ідентичності і довелося розплачуватися геніальному режисеру.
Більше про життя і смерть відомого українського режисера дивись у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також:
- Електричні годинники та вентиляція «як у майбутньому» в епоху гасових ліхтарів: вражаючі інновації першого вокзалу України
- «Залізничний палац»: як виглядав перший вокзал на теренах України і де він був побудований?
- Як в Україні відреагували на появу перших поїздів і чому вважали, що «корови не будуть доїтися»: цікаві спогади очевидців
