Запах свіжого сіна, мерехтіння зірки на палиці та гучні голоси, що лунають з порога. Для нас це звична картина свята. Здається, що весь християнський світ святкує Різдво однаково, але це велика помилка.
Насправді наші українські традиції мають особливий «драйв», якого не знайти в інших країнах.
Багато хто впевнений, що традиція ходити від хати до хати з піснями — це щось повсюдне. Насправді географія колядок та щедрівок досить обмежена. Окрім України, цей звичай зберігся лише в Польщі, Білорусі, Болгарії та Румунії. У більшості інших християнських народів різдвяні пісні теж існують, проте вони мають зовсім інший характер. Їх співають або під час урочистої служби у церкві, або у вузькому сімейному колі за святковим столом, не виходячи за межі власного подвір’я.
Що ж робить нас особливими?
Дослідник історії Акмі Галімов розповів, який саме елемент став справжньою візитівкою української культури у святкуванні Різдва.
«Це різдвяний вертеп. У білорусів теж існувала традиція робити різдвяні скрині «батлейки», які дуже схожі на українські. Але тільки у нас звичай робити різдвяні інсталяції з картинами народження Ісуса розвинувся в унікальний пересувний ляльковий театр, а згодом і у живий театр вуличних акторів. І саме вертеп є нині однією з візитівок української культури», - пояснив Акім Галімов.
Це перетворило Різдво на справжню інтерактивну виставу, яка виходить далеко за межі релігійного канону.
А от чим відрзняються колядки від щедрівок і коли саме їх треба співати, дивись в проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також:
