Місто Переяслав, розташоване на Київщині, росіяни століттями намагалися перетворити на головний майданчик для власної пропаганди. Саме тут конструювали міф про «возз'єднання» двох народів.
Проте найбільший страх Кремля полягає у викритті правди, яку Москва буквально ховала під замком. Лише у травні 2026 року українським науковцям і музейникам вдалося потрапити до Михайлівського собору, який понад 15 років був захоплений представниками УПЦ Московського патріархату.
Як зазначив у своєму проєкті дослідник історії Акім Галімов, ця святиня має колосальне значення для української історії. Під нинішнім храмом 18 століття знаходяться автентичні фундаменти первісного Михайлівського собору 11 століття. У давньоруські часи це був кафедральний храм Переяславської єпархії, де молилися Володимир Мономах та інші нащадки Ярослава Мудрого. Пам'ятку будував єпископ Єфрем у візантійських традиціях, запросивши майстрів із Константинополя.
За часів президентства Віктора Януковича Мінкульт передав храм у користування УПЦ МП. Релігійна громада заблокувала доступ науковцям до підземного археологічного комплексу та почала самовільно «хазяйнувати» всередині й зовні пам'ятки національного значення. Повернути об'єкт заповіднику вдалося лише після тривалих судових процесів, коли у 2024 році рішення виніс Верховний Суд, а в середині травня 2026 року відбулося фактичне передання приміщень. Стан, у якому музейники прийняли споруду після виселення Московського патріархату, шокував фахівців.
«Якщо порівняти з тим виглядом, який вона мала ще тоді, коли тут був музей, то було зроблено, з нашої точки зору, дуже багато шкідливих ремонтів. Тут, в цьому приміщенні, зберігалися фрески 19 століття, дуже гарні фрески. І частину з них вони, як ви бачите, обновили... Частину, на нашу думку, вони їх зафарбували або закрили», - зауважив історик Олександр Колибенко під час огляду приміщення Михайлівської церкви.
Які ще руйнування спричинили церковники всередині української святині та чому звідти зникли унікальні експонати? Як самовільна перебудова даху спотворила обличчя пам'ятки 18 століття? Про це дивіться у проєкті дослідника історії Акіма Галімова.
