Український Степ XV століття — це не лише романтика волі, а й територія жорсткого виживання.
Коли ми говоримо про ці землі, першою на думку спадає козацька шабля. Проте виявляється, задовго до того, як козацтво сформувалося у потужну військову силу, українськими просторами вже курсували навантажені вози.
Проєкт історика та дослідника Акіма Галімова розкриває цікаві факти, які змінюють наше сприйняття минулого. За його словами, коріння торговельних експедицій за сіллю сягає набагато глибше, ніж ми звикли вважати.
«Насправді можна припустити, що чумацтво виникло навіть раніше, ніж козацтво. Дослідники датують початок промислу кінцем XV століття, а уже в XVI столітті в документах регулярно згадують людей, які займалися перевезенням солі», — зазначає Акім Галімов.
Багато хто з нас звик ставити знак рівності між козаком і чумаком через схожість їхнього побуту: мали зброю, об’єднувалися у групи під проводом отамана, носили схожий одяг і жили просто неба. Проте це не означає, що вони були однією спільнотою. Як пояснив Галімов, схожість у зовнішніх атрибутах — це лише наслідок ідентичних умов життя в небезпечному Степу. У відкритому полі бездоріжжя та постійна загроза нападу диктували свої правила: сувора дисципліна, взаємодопомога та обов’язкова наявність зброї. Без цього вижити було неможливо.
Головна відмінність крилася в самій природі цих груп. Козацтво — це окремий соціальний стан. У них були свої привілеї, чіткий військовий устрій та обов’язки перед державою. Чумацтво ж — це професія, бізнес того часу.
«Чумацтво — це не стан, а заняття, яким могли займатися дуже різні люди: козаки, міщани, селяни, кріпаки, навіть запорожці, які самі активно торгували сіллю», — підкреслює дослідник.
Цікаво, що в ті часи слово «чумак» ще не було в обігу. Людей, які ризикували життям заради «білого золота», називали інакше, але суть їхньої справи залишалася незмінною: це був не просто промисел, а перша логістична мережа України.
Тож, як називали чумаків в давнину і звідки взагалі походить слово «чумак», дивись у проєкті Акіма Галімова:
Читай також:
