Понад століття тому, поки більша частина України стогнала під вагою Російської імперії, територія сучасної Львівської області та вся Галичина входила до складу іншої, європейської держави — Австро-Угорщини.
І тут починається найцікавіше, те, що насправді відрізняло життя на Заході від життя на Сході.
Уявіть собі: поки українці на Сході залишалися фактично кріпаками або стикалися з тотальним обмеженням прав, українці на Заході почувалися вільніше.
Що ж саме давала українцям австрійська влада, чого так не вистачало в росії?
«У 1848 році селян звільнили від кріпатства, а з 1859 року була дозволена вільна промислова-підприємницька діяльність, прості люди могли вести бізнес», - розповів у своєму проєкті дослідник історії Акім Галімов.
Але, мабуть, найбільшим подарунком була освіта. На відміну від росії, де українську мову всіляко забороняли та придушували, у Галичині ситуація була кардинально іншою.
«Українцям там дозволяли видавати свої книги та періодику, а у Львові з 1874 року можна було навіть отримати освіту українською», - зазначив Акім Галімов.
Як бачимо, Галичина XIX століття дійсно стала певним «захисним коконом» для української ідентичності. Нам не доводилося чекати "подачки" від імперії, яка бачила в українцях лише «малоросів». Українці Заходу мали економічну свободу, право на освіту рідною мовою та власну пресу. Це дозволило зберегти національну свідомість і дати світові потужних лідерів та діячів культури. Таким, як, наприклад, Іван Франко.
Яким був його життєвий та творчий шлях і з якими труднощами довелося зіткнутися українському митцю за своє життя, дивись в проєкті дослідника історії Акіма Галімова:
Читай також:
