Сьогодні ми сприймаємо Приамур’я та Уссурійський край як частину території рф, але ще у XIX столітті ці землі належали Китайській імперії.
Зміна прапорів відбулася не через героїчні битви, а завдяки шантажу. Росія вкотре спрацювала за звичною схемою: дочекатися, поки сусід ослабне, і прийти «на допомогу», яка закінчується анексією.
Ситуація для Китаю стала критичною після Першої опіумної війни, коли країна була виснажена та деморалізована. Саме в цей момент Російська імперія вирішила, що настав час для «територіальних пропозицій». Дослідник історії Акім Галімов у своєму проєкті зазначив, що росіяни діяли без прямого вступу у війну, але з чітким тиском:
«Росія не була би росією, якби не скористалася слабкістю сусідньої країни і не відкусила би шматок чужої території. Росіяни в Опіумну війну не вступали, а просто звернулися до китайського імператора і запропонували йому добровільно віддати немаленький такий шматок території. Російський посол натякнув, що інакше росія може взяти те, що хоче силою».
Китайський правитель, розуміючи, що ще одного фронту держава не витримає, здався. В результаті лівий берег Амуру та Уссурійський край загальною площею близько 1,5 мільйона квадратних кілометрів перейшли у власність Петербурга.
Але отримати землю — це лише половина справи, російській владі потрібно було терміново заселити ці простори своїми підданими, щоб закріпити статус-кво. Проте їхати за тисячі кілометрів у невідомість охочих було небагато. Тому в 1882 році генерал-губернатор Східного Сибіру Дмитро Анучин вигадав план, як прискорити колонізацію. Держава взяла на себе витрати на перевезення людей морем. Основним пунктом відправлення став Одеський порт.
Найбільшу зацікавленість ця пропозиція викликала в українських селян, які лише нещодавно позбулися кріпацтва і відчайдушно шукали землю, щоб прогодувати свої родини, адже після реформ в них забрали все.
«Влада обіцяла безкоштовний проїзд з Одеси до Владивостока і біля 100 десятин землі на родину на місці. Це була еймовірна розкіш для українського селянина. А ще додаткові пільги: 10 років звільнення від військової повинності, 20 років — від поземельного податку, худоба і сільськогосподарський інвентар у подарунок», - розповів про фантастичні для того часу умови Акім Галімов.
Саме так на колишніх китайських територіях з’явилися масові поселення вихідців з Чернігівщини, Полтавщини та Київщини.
Але, усім відомо, що слова росіян нічого не варті і тому вже перші переселенці стикнулися із зовсім іншими реаліями життя на Далекому сході. Більше про це – у проєкті дослідника історії Акіма Галімова:
Читай також:
