На Приазов’ї бойовики атакували, у буквальному розумінні, з усього одночасно. Такої кількості розривів і такої їх щільності, кажуть наші морпіхи, не пам’ятають від зими 2015 року.
Червневе сонце, блакитне небо та рясний врожай фруктів та ягід – здається, що у Водяному біля моря просто курортна ідилія, але то суцільний обман.
Напередодні тут було справжнє пекло – кілька хвиль масованої артилерійської навали, що не припинялася до самого пізнього вечора неділі. Смертоносне вибухове залізяччя летіло звідусіль. Лупили бойовики так, що дісталося і черешням зі сливами, і стовпам із окопами, і будинкам із залізними сараями, а тутешні зелені поля миттєво перетворились на мертву і випалену територію.
Ворожі артилерійські обстріли – річ страшна, та за останні два тижня навіть до них призвичаїлись. Проте бійці зізнаються, що такої навали не очікували, та ще й у світлу пору.
Ветеранів АТО почали готувати до державної служби
Перша хвиля тривала понад 4 години, а потім, після 15-хвилинної перерви, почався новий обстріл. По правому флангу вдарив ще й ворожий танк. У бік наших захисників летіло усе, від звичайних автоматних куль до надважких далекобійних артилерійських снарядів 152-го калібру.
Залізом рясно засіяні прилеглі до позицій поля, бійцям вдалося нарахувати понад чотири десятки свіжих вирв. Загалом розірвалось понад дві сотні важких артилерійських снарядів, і це не рахуючи мінометів та стрілецької зброї. Після атаки ворога хлопці ще навіть не встигли ані розібрати, ані закріпити наново укріплення, потрощені ворожими снарядами.