Там, просто за кількасот метрів від передової, вчителі та волонтери намагаються повернути дітлахам надію.
Колись у цих будинках жили люди, та з першої лінії місцеві пішли ще у 2014 році. Хтось взагалі виїхав з міста, дехто перебрався подалі від передової на інші, більш захищені вулиці. Тепер у руїнах Мар’їнки, що нині потопають у зелені, хазяйнує лише вітер. На кожному метрі вони окроплені кров’ю наших бійців, що боронять місто та місцевих, які потрапляють під ворожі кулі просто біля власних осель.
Тут майже все вщент знищене танками та мінометами – сюди навряд чи повернеться життя у найближчі два-три роки. Багато прилітає в саму Мар’їнку. Інколи це цілеспрямований обстріл – такий тут був нещодавно, коли від кулі снайпера загинув один цивільний.
На Одещині дитина провалилася в катакомби
Школа у Мар’їнці стоїть лише за кількасот метрів від передової. Нині там облаштовано літній табір, аби малеча, яка вимушено залишається на лінії вогню, не вешталась по нашпигованими боєприпасами вулицях.
Вони нікуди не виїхали, і тепер діти фронтової Мар'їнки, яких батьки не мають за що вивезти бодай на літо з міста, тепер увесь час проводять у шкільному таборі. Тут працюють і місцеві вчителі, і волонтери з України та навіть США, які приїздять, аби погратися з тутешніми дітлахами. З ними діти вперше за багато місяців сміються, танцюють та грають у футбол.
У довжелезних підземних коридорах шкільної будівлі під час обстрілів ховаються і діти, і дорослі. Спираючись на кількарічний досвід, у сховищі зберігають все – від ковдр до запасів питної води та навіть іграшок.
Про що мріє малеча війни, дивіться у сюжеті.
Більше новин з понеділка по п'ятницю о 18:15 у програмі Спецкор на 2+2.
