Уявіть, що навколо немає жодного звуку: ні шелесту, ні відлуння, навіть власного дихання здається гучним...
Здавалося б, це ідеальна умова для спокою, але досліди показують, що повна тиша здатна викликати у людини глибоку дезорієнтацію та сильні фізіологічні реакції. Найтихіше місце на Землі — безлунна лабораторія Орфілда у Міннеаполісі — доводить це до межі.
- Що відбувається з тілом у тиші
Рівень фонового шуму в цій кімнаті становить -24,9 децибела. Для порівняння, нормальний людський поріг сприйняття — від 0 до 120 децибелів. У такій глибокій тиші людина починає чути найменші відтінки власного тіла: серцебиття, роботу кишківника, дихання.
Навіть коротке перебування тут викликає фізіологічні ефекти: мурашки по шкірі, відчуття втрати просторової орієнтації, дезорієнтацію. Декілька хвилин перетворюють тіло на джерело звуку, адже мозок звик орієнтуватися на шум навколишнього середовища.
Максимальний час, який людина змогла витримати у кімнаті, — 45 хвилин. NASA використовує її для підготовки астронавтів до космосу, де повна тиша є звичною умовою. Дехто відвідує кімнату для медитації та розслаблення, але навіть досвідчені відвідувачі описують переживання як моторошне та незвичне.
Відсутність звукових підказок порушує баланс та координацію: ми сприймаємо простір не лише очима, а й завдяки звуковим сигналам, які допомагають тримати рівновагу. У кімнаті Орфілда ці сигнали зникають, і тіло починає «блукати», навіть стоячи на місці.
Схожі ефекти фіксують і в інших знайдених тихих приміщеннях, наприклад, у штаб-квартирі Microsoft у Редмонді. Люди не витримують понад 55 хвилин повної тиші, бо порушується природне сприйняття простору, а нервова система переходить у стан глибокого стресу, попри відсутність небезпеки.
Читай також:
