У мегаполісі людина швидко розуміє, що допомога і співчуття іншим людям не принесе вигоди.
Американські психологи провели ряд експериментів і виявили, що люди вимикають свою товариськість і дружелюбність, коли справа стосується поверхневого спілкування з незнайомцями.
"Досі ми живемо розумом кам'яного віку, – пояснює психолог Майкл МакКаллен з Університету Маямі. – Наш розум все ще обчислює наслідки і вигоду від взаємодії з іншими людьми".
Саме тому жителі мегаполісів мають репутацією нечуйних і недружніх людей, які завжди поспішають, на відміну від мешканців провінції.
"Я думаю, це не великодушність з'явилася в людях в результаті еволюції, а людина розвивалася в світі, де дійсно не було незнайомців, – каже МакКаллен. – Ми знали всіх. Вони знали нас, і якщо ми не знали всіх особисто, ми знали когось, хто знав цих людей. Таким чином якщо мав місце негативний досвід спілкування, вони могли нам сказати: "О, це жахлива людина". Тепер ми живемо в містах-мільйонниках, де кожен день стикаємося з незнайомцем, про якого можемо сказати: "Я ніколи не побачу його знову, тому мій поганий вчинок по відношенню до нього зійде мені з рук".
20 шокуючих фактів про алкоголь, про які ви не здогадувались
Життя у великому місті знижує інтуїтивну співпрацю, воно швидко вчить, що той "короткий шлях пізнання", який вбудований в наш мозок і спонукає нас бути щедрими або справедливими, можна легко вимкнути. Як тільки людина розуміє, що це не окупається – ані заохочується, ані карається – вона не прагне допомагати іншим.
"Люди усвідомили: те, що вони роблять, не має значення. У вчинків немає соціальних наслідків. Ніхто не похвалить і не допоможе, якщо я щедрий. Ніхто не подумає, що я скнара, якщо я буду жадібний", – пояснює психолог Вільям Маколіфф, провідний автор дослідження.
За матеріалами Daily Mail
