Встановлювали сонячні панелі, а викопали скелет та будинки: чим здивувала територія Університету Дортмунду?

Цікаво
Встановлювали сонячні панелі, а викопали скелет та будинки: чим здивувала територія Університету Дортмунду?
City of Dortmund / Excavation company EggensteinExca
Поширити в соціальних мережах:

Іноді, щоб зробити крок у майбутнє, доводиться буквально заритися в минуле. 

У Дортмунді звичайна підготовка до встановлення сонячних панелей на території Технічного університету перетворилася на повноцінну історичну детективну історію. Замість кабелів та опор археологи витягли на світ залишки великого поселення, яке тисячі років ховалося під звичайною галявиною на Еміль-Фігге-штрассе, йде мова в релізі від місцевої влади. 

розкопки
City of Dortmund / Excavation company EggensteinExca

Це не випадкова знахідка. Останні пів століття навколо університету то тут, то там виринали «привіти» з минулого: то неолітична кераміка, то знаряддя праці залізної доби або римські артефакти. Проте лише зараз, завдяки системним розвідувальним траншеям, дослідники зрозуміли: перед ними не просто розрізнені предмети, а цілісний житловий та промисловий вузол.

Археологи з компанії EggensteinExca виявили чіткі сліди інфраструктури:

  • Ями для стовпів та рови: фундаменти стародавніх будівель.
  • Напівземлянки: заглиблені в ґрунт споруди, які зазвичай використовували як майстерні. Саме вони вказують на те, що тут вирувало ремісниче життя.
  • Кераміка: безліч черепків, які поки важко датувати через відсутність орнаментів, але вони точно належать до доісторичних часів.
  • Знахідка-сюрприз: майже повний скелет великої тварини (коня або осла). Судячи з його стану, тварина потрапила в ґрунт значно пізніше за основне поселення, але точну крапку поставить експертиза. Локація була обрана нашими предками ідеально. 
розкопки
City of Dortmund / Excavation company EggensteinExca

«Це місце було практично призначене для поселення. Тут надзвичайно родючі лесові ґрунти, ідеальні для фермерства, а поруч — джерела води, без яких виживання було неможливим», - зазначив Ян Росбек із Нижнього управління пам'яток.

Окрім ресурсів, роль відіграла логістика: поселення стояло на Гельвезі — стратегічному торговому шляху, який з’єднував схід і захід задовго до того, як там проклали сучасний автобан А40.

Читай також:

Поширити в соціальних мережах: