На Чернігівщині археологи продовжують досліджувати стоянку первісних людей, яка зберегла сліди життя доби льодовикового періоду...
На «Бужанці 2» цього польового сезону виявили понад 300 нових знахідок: кам’яні та крем’яні знаряддя, фрагменти наконечників, скребок, вохру та кістки тварин.
Особливу увагу дослідників привернуло давнє вогнище. Його вміст показав, що мешканці стоянки могли використовувати для підтримання вогню кістки тварин, переважно мамутів.
- Кістки мамутів замість дров
«Бужанка 2» була зимовим табором первісних людей. У льодовиковий період деревини в навколишньому середовищі могло бути недостатньо, тому кістки великих тварин ставали доступним джерелом палива.
Під час дослідження вогнища археологи виявили, що вугілля складається переважно з обпалених кісток. Значна їх частина належить мамутам.
Поруч із вогнищем розташовувалася зона щоденної діяльності. Саме тут знайшли значну частину цьогорічних артефактів. Їхнє точне розташування допомагає вченим зрозуміти, як мешканці організовували простір табору, де працювали, готували їжу та облаштовували побут.
- Голка з мамутового бивня та давня прикраса
Ще цікавіші знахідки зробили під час попереднього сезону. У 2025 році археологи виявили голку для шиття, виготовлену з мамутового бивня, а також фрагмент намистини.
Ці предмети показують, що мешканці стоянки займалися не лише полюванням і виготовленням кам’яних знарядь. Вони могли шити одяг та використовувати прикраси.
Про символічну культуру людей свідчать і фрагменти кісток, пофарбовані вохрою. А серед незвичайних знахідок опинилися ростри белемнітів, давніх морських молюсків, які жили задовго до появи людей.
Ймовірно, первісні мешканці знаходили ці скам’янілості у крейдових відкладах під час видобування кременю. Їхня незвична видовжена форма могла привертати увагу людей, тому вони приносили белемніти до стоянки.
- Стоянку випадково знайшли понад 20 років тому
«Бужанку 2» відкрили у 2003 році майже випадково. Під час розчищення ґрунтової дороги поблизу села на поверхню вийшли кістки мамутів. Місце дослідив науковий співробітник Інституту археології НАН України Дмитро Ступак і встановив, що тут розташована стоянка первісних людей.
Після тривалої перерви дослідження поновили у 2025 році. Відтоді археологи поступово відновлюють картину життя людей, які мешкали тут тисячі років тому.
- На території пам’ятки вже виявили:
- господарські ями;
- вогнища;
- сліди жител;
- кістки мамутів та інших тварин;
- кам’яні й крем’яні знаряддя;
- предмети з кістки.
Дослідники фіксують не лише самі предмети, а й координати та глибину їхнього залягання. Важливе значення має і те, що знаходилося поруч. Завдяки цьому можна відтворити структуру давнього табору та зрозуміти, як саме використовували різні його ділянки.
Польовий сезон 2026 року триває до середини вересня, після чого фахівці детально досліджуватимуть зібраний матеріал.
«Бужанка 2» поступово відкриває повсякденне життя людей льодовикової доби на території сучасної України. Вогнища з мамутових кісток, голка з бивня, прикраси та навіть принесені до табору скам’янілості показують, наскільки різноманітним був побут його мешканців.
Результати досліджень уже представили на конгресі UISPP 2026, де польова робота Дмитра Ступака отримала нагороду в категорії «Найкраще польове дослідження пам’ятки археології».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- На дні океану знайшли 9 невідомих науці тварин: вони роками ховалися біля Аляски
- Безбородий Ісус, зашифровані послання та «престол сатани»: археологи відкрили нові таємниці раннього християнства
- Шедевр за мільйони: як 11-річний хлопчик знайшов оригінал гравюри Дюрера на смітнику?