Археологи в Болгарії зробили сенсаційне відкриття, яке змушує переглянути історію європейського виноробства.
У доісторичному поселенні, відомому як «Місто птахів» (Юнаці), було виявлено найдавніші свідчення виробництва вина на Балканах та одні з найстаріших у Європі, розповіли науковці в ефірі Болгарського національного телебачення (BNT).
Ця знахідка, якій близько 7 000 років, містить понад 3 000 обвуглених виноградних насінин, що збереглися поруч із фрагментами керамічних посудин. Як повідомило BNT, це відкриття проливає світло на культуру та повсякденне життя мешканців поселення, які жили тут за часів кам’яного віку.
«Ми буквально ходимо по підлозі будинку середини V тисячоліття до нашої ери, тобто близько 6 500 років тому», — розповідає доц. д-р Камен Бояджиєв.
Археологи вивчають шари поселення, що накопичувалися протягом тисячоліть, шар за шаром, у міру того, як люди зводили нові будинки на руїнах старих.
Знахідку виявили в залишках згорілого будинку, який колись був побудований з дерева та глини. Пожежа, імовірно, сталася внаслідок якогось побутового інциденту, але не знищила всю будівлю, що дало археологам унікальний шанс дослідити її.
«Глина затверділа у вогні, охолола, і це дає нам шанс зрозуміти, як будували в кам’яному віці», — пояснює Бояджиєв.
Знахідки у цьому будинку були численними. Окрім обвуглених виноградних насінин, археологи знайшли залишки пшениці, ячменю, сочевиці та навіть диких фруктів. Але саме велика кількість насінин винограду, знайдена біля двох розбитих посудин, дозволила вченим зробити висновок про виробництво виноградного напою, найімовірніше, вина.
Це відкриття — не просто доказ існування виноробства. Воно свідчить про високорозвинену культуру. Мешканці «Міста птахів» будували просторі, гарно поштукатурені будинки площею до 100 квадратних метрів. Вони використовували дерев’яні каркаси та глину, а дахи, імовірно, були двосхилими. Деякі стіни були пофарбовані в червоний та білий кольори, а їхні дверні прорізи прикрашали символічні мотиви, що, можливо, служили оберегами. Це свідчить про те, що ці символи були частиною системи вірувань, пов’язаної із захистом дому та врожаю.
В іншому будинку було знайдено надзвичайну колекцію, що складається з понад сорока «ашиків» — кісток баранів, які, імовірно, використовувалися як гральні кістки або в ритуалах. Це відкриття дозволяє припустити, що в суспільстві були розвинені не тільки побутові навички, а й практики ворожіння чи розваги.
Серед інших знахідок — вишукана кераміка з графітовим оздобленням, що свідчить про існування спеціалізованих майстрів, а також жіночі фігурки, пов’язані з культом богині-матері. Навіть на цих фігурках помітні отвори, що свідчать про наявність прикрас — сережок та пірсингу.
Мешканці «Міста птахів» мали спеціалізоване виробництво, займалися торгівлею сіллю, кременем та навіть прикрасами з морських мушель, які потрапляли сюди з Егейського моря. Усі ці відкриття показують, що вони не просто виживали, а й мали час для мистецтва, ритуалів та розвитку, що робить їхню культуру однією з найцікавіших і найпрогресивніших свого часу.
Читай також:
