Солдати, які стоять на захисті України – справжні герої та героїні…
Воїни ССО України з позивними «Дощ» та «Артист», які воюють на південному напрямку, розповіли про те, як працюють на фронті, з якими труднощами стикаються і що мотивує українських вояків у боротьбі з російськими окупантами.
«На даний час основні зусилля нашої розвідки зосереджені на виявленні ворожої артилерії. І коли відпрацює наша артилерія, то розвідка також виходить і дивиться, фіксує результати роботи. Також, перебуваючи на певній точці, корегуємо артилеристів. Фізично це не важко, але треба звикнути психологічно. Але, це як вилізти на високе дерево: спочатку страшно, потім дивишся з висоти пару хвилин і вже звикаєш. Так само і тут. Напруження у нашій справі викликає намагання за всім вслідкувати. Наприклад, під час виходу намагаєшся розгледіти розтяжку, але ж закопану міну ти не побачиш. Навіть, якщо її встановили в зеленці нещодавно, то трава на цьому місці встає за пару днів. Коли переходимо водні перешкоди є ризик натрапити на пастки у комиші», - каже захисник «Дощ»
А за словами «Артиста», що важливий психологічний момент – це налаштуватися перед виходом. Коли люди вже вийшли на задачу, то там все працює як годинник:
«Все залежить від того, наскільки злагоджена команда. Наприклад, якщо натрапили на мінне поле – треба зрозуміти, що саме на ньому знаходиться, в якій кількості. І тут злагоджена група зовсім по іншому зосереджується виходячи з умов, у які потрапила».
Бійці в один голос говорять, що противник недооцінив нашу армію і народ від самого початку вторгнення.
«Вони пішли на Київ і обгадилися. – каже «Дощ» - В Україні їм стало страшніше, аніж у Чечні. По одній машині, яка пересувається полем, вони готові випустити три касети «Градів», неважливо чи це цивільні тікають чи бойова група заходить чи виходить з району виконання завдань. Адже, вони дуже бояться».
«Артист» додає, що для росіян головна причина боятися– це розуміння того, що вони на чужій землі. Друга причина – це мотивація:
«У нас вона кардинально відрізняється. Ми захищаємо свою землю, а вони прийшли як загарбники. І те, що розповідає їм їхня пропаганда, суттєво відрізняється від того, що вони бачать в Україні, коли навіть не ми, а мирне населення зустрічає їх не квітами, а «бандерівськими смузі». І для росіян це велика психологічна травма. У цій агонії їхні методи виходять за межі усіх прописаних правил ведення війни. Це говорить про те, що коли зникає професіоналізм – з’являються виключно емоції і як результат – звірства, які чинить ворог».
Слава українським захисникам!
Читайте також:
