Мова – це наша зброя, якої загарбники бояться більше, ніж гармат…
Сьогодні, 9 листопада, Україна відзначає день «письменності та мови». Мова – це наша зброя, якої загарбники бояться більше ніж гармат. Нині ми не тільки воюємо за рідну землю – ми б’ємося за нашу культуру, історію та мову, зазначили у Міністерство оборони України:
«Українська мова – наш скарб без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Наш ворог – російська федерація, впродовж декількох століть неодноразово цілеспрямовано забороняла та утискала українську мову, намагалася її знищити. Але ми щоразу піднімалися. Бо українська мова – це про вільних і незламних».
Чи не всю свою історію росія «прищеплювала» українцям синдром меншовартості, повідомляє центр протидії дезінформації України і додає, що здебільшого такі процеси відбувалися за допомогою створення маніпуляцій та фейків у різних сферах життя України – політичній, духовній, культурній, історичній. На жаль, не обійшов цей процес і мовну сферу.
Які саме фейки про українську мову вигадала російська пропаганда та для чого вони створені – розповів Центр протидії дезінформації та Уповноважений із захисту державної мови, присвяченій до Дня української писемності та мови.
Фейк 1: Мова не має значення. Вибір мови – акт аполітичний та позбавлений будь-яких моральних наслідків.
Спростування: Це маніпуляція, щоб ми склали зброю, оскільки мова стала основним засобом визначення для путіна «соотечественников» поза межами територій росії, яких він має «захищати».
Фейк 2: Найбільш споріднена та близька до української мови – російська.
Спростування: Це давній радянський фейк. З точки зору лексики найближчою до української мови є білоруська (84% спільної лексики), польська (70%), словацька (68%) і аж на четвертому місці – російська (62%).
Фейк 3: Мова не визначає українців як культуру та ідентичність.
Спростування: Такий погляд є расистський за своєю суттю. Не буває неповноцінних мов, кожна з них може передати найтонші нюанси сенсів – за умови, що їй дадуть це зробити.
Фейк 4: Можна бути українцем і не розмовляти українською мовою.
Спростування: Чи можна бути німцем і не розмовляти німецькою? Існування російськомовних патріотів є перехідною фазою. Це колоніальний спадок. Феномен, який перебуває у процесі розвитку.
Фейк 5: Російськомовна перевага в усіх сферах життя – нейтральний факт.
Спростування: Це суперечить світовій демократичній практиці. Соціальна психологія переконує: чим агресивніше ви певну ідею заперечуєте, ти насправді ви її більше підтримуєте. Тобто чим більше росіяни кажуть «ми не агресори», тим більше підтверджують цю думку.
Фейк 6: Південь і схід України завжди розмовляли російською.
Спростування: Активний період тотального зросійшення 1930-х років приніс найбільш сумні наслідки для лівобережної України, адже вона і до цього перебувала під владою російської імперії. Нині тут відбувається зворотній процес – очищення мови від непотрібних кальок і росіянізмів та повернення у мову «втраченої» лексики.
Фейк 7: Українською мовою говорить лише незначна частина населення, насамперед на Західній частині.
Спростування: Ареал поширення української мови – уся Україна. За результатами соцопитування, проведеного у лютому 2022 року центром Разумкова. В усіх областях України мовою повсякденного спілкування для 56% населення є українська, для 23% - російська, для 21% - однаковою мірою обидві мови. Рідною українську мову назвали 67,7% населення.
Читайте також:
