Атмосферне місце, оповите легендами...
Є місця на карті світу, де навіть сонце здається чужим гостем. Острів ляльок, захований серед каналів Сошимілко поблизу Мехіко, саме такий. Тут тисячі ляльок з порожніми очима, обгорілими від часу обличчями та поламаними руками висять на деревах, ніби спостерігаючи за кожним твоїм кроком. І кожна з них береже свою моторошну історію.
Це місце називають найстрашнішою туристичною пам'яткою у світі — і не дарма. За легендою, усе почалося в 1950-х роках, коли самітник Хуліан Сантана Баррера оселився на невеличкому острові. Його вигнали з рідного села за релігійні забобони, і він шукав притулку далеко від людських очей. Одного дня Хуліан почув крики потопаючої дівчинки. Коли добіг до місця, допомогти вже було пізно — з води він витягнув лише іграшкову ляльку, що плавала поруч.
Щоб ушанувати пам’ять незнайомої дитини, Хуліан повісив ту ляльку на дерево. Та спокій не прийшов. Щоночі йому ввижалися кроки, стогони й шепоти. Привид дівчинки, здавалось, просив ще і ще ляльок. І Хуліан слухняно виконував це бажання — знаходив нові іграшки у водах каналів або міняв їх на врожаї квітів і овочів. З роками острів перетворився на галерею страху: ляльки вкривалися павутиною, грибком, втрачали частини тіл, а їх обвуглені очі ніби свердлили повітря.
Чи справді дівчинка існувала? Ніхто не зміг цього довести. Проте реальні факти ще тривожніші за легенди: у 2001 році сам Хуліан загинув, втопившись біля того самого місця, де колись знайшов ляльку. Його смерть породила нову хвилю чуток: мовляв, дух дівчинки таки забрав його.
Сьогодні острів доступний для відвідувачів, хоча знайти справжнє місце — не така проста задача. Адже поряд є «туристичний двійник», куди частіше возять туристів. Проте ті, хто все ж добирається до справжнього Острова ляльок, кажуть: повітря там важке, тиша давить, а деякі ляльки наче рухають головами, коли ти не дивишся.
Читай також:
