Тисячі років тому люди залишали свої думки на глиняних табличках, втискаючи в м’яку глину клинописні знаки...
Сьогодні таких табличок збереглися сотні тисяч, однак значна частина досі залишається неперекладеною. Причина проста: фахівців, здатних прочитати стародавню аккадську мову, надто мало, а самих текстів — величезна кількість.
Тепер до цієї роботи підключили штучний інтелект. Дослідники створили модель, яка здатна перекладати стародавні аккадські тексти англійською мовою та значно прискорювати роботу, на яку в людей могли б піти роки.
Клинопис виник приблизно у 3400–3300 роках до нашої ери. Ця система письма використовувалася тисячоліттями, а останні відомі клинописні тексти датуються вже 75 роком нашої ери.
Аккадська мова свого часу була поширена в різних регіонах Месопотамії — зокрема в Ассирії, Вавилоні, Аккаді та Ларсі. На глиняних табличках залишилися свідчення про політику, торгівлю, суспільство, науку та повсякденне життя того часу.
Проблема полягає в масштабі спадщини. Сотні тисяч табличок уже знайдені й оцифровані, проте перекласти їх усі людськими силами надзвичайно складно.
Саме тут ШІ може змінити правила гри.
Дослідники створили дві версії моделі. Одна працювала із зображеннями клинопису та переводила знаки у латинську транслітерацію, інша — безпосередньо зі стандартним кодуванням клинописних символів.
Найкраще показала себе модель, яка працює з латинською транслітерацією. Особливо добре вона перекладає короткі речення — до 120 символів.
Є й обмеження: коли текст стає довшим, ШІ починає втрачати частину контексту. Речення може залишатися граматично правильним, але його зміст передається менш точно.
Тому дослідники бачать майбутнє саме у співпраці людини та машини. ШІ бере на себе величезний обсяг первинної роботи, а фахівець перевіряє складні місця та уточнює переклад.
Переклад — лише одна частина завдання. Нові системи також розробляють для:
- розпізнавання клинописних знаків;
- відновлення пошкоджених фрагментів табличок;
- упорядкування величезних цифрових колекцій;
- пошуку уламків, які можуть належати до однієї й тієї самої таблички або літературного твору.
Для істориків це відкриває величезний пласт інформації. Тексти, які століттями лежали в музейних сховищах і чекали на дослідників, тепер можна поступово перетворювати на доступні для вивчення документи.
- Що це змінить для історії
Кожна нерозшифрована табличка може містити деталі про людей, міста, торгівлю, релігію чи події, про які сучасні дослідники досі майже нічого не знають.
ШІ навряд чи замінить ученого, який знає історичний контекст і може правильно трактувати неоднозначний текст. Зате він здатен опрацювати таку кількість матеріалу, яку одна команда фахівців фізично не встигла б перекласти за життя.
І цілком можливо, що серед сотень тисяч глиняних табличок уже лежать відповіді на питання, які історики ставлять десятиліттями. Тепер у людства з’явився новий спосіб їх почути.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Що стояло на столі 10 тисяч років тому: давні страви, які люди їдять і сьогодні
- Фортеця з автошин і пляшок: історія автономних будинків, які витримують будь-які екстремальні умови
- Безпечний простір на 600 квадратів: як КПІ перетворив занедбаний підвал на смарт-укриття?