Це відкриття змінило історію археології…
Рівно 102 роки тому – 26 листопада 1922 року – британський археолог Говард Картер відкрив майже недоторкану гробницю фараона Тутанхамона і став першим, хто зазирнув в середину за 3 000 років. Ця подія перевернула світ єгиптології, подарувала уявлення про життя давнього Єгипту та породила низку міфів і загадок.
На початку XX століття більшість поховань у Долині Царів вже були досліджені. Проте залишалася загадка: гробницю юного фараона Тутанхамона, який правив у XIV столітті до н. е., так і не знайшли. Лорд Карнарвон, британський меценат, профінансував експедицію Говарда Картера, який вірив, що поховання молодого фараона ще чекає свого відкриття.
Археологи роками розкопували Долину Царів, і в 1922 році наполегливі пошуки дали результати. Вони виявили східці, які вели до запечатаної гробниці. Картер прорізав отвір у дверях гробниці й, тримаючи свічку, зазирнув усередину. На запитання Карнарвона «Що ви бачите?» він відповів: «Я бачу неймовірні речі!»
У гробниці виявили скарби: золото, ювелірні вироби, трон, статуї, саркофаги, а головне – мумію Тутанхамона. Гробниця була практично недоторканою, що стало сенсацією для археологів, адже більшість поховань фараонів розграбували ще в давнину.
Відкриття гробниці Тутанхамона стало найбільшим археологічним досягненням XX століття. Воно змінило підхід до досліджень, адже археологи отримали змогу побачити, як виглядала культура і життя Давнього Єгипту у всій своїй пишності. Після цього розкопки стали проводити з більшою увагою до деталей, а єгиптологія стала популярною у світі.
З часом, завдяки рентгену й аналізу ДНК, вчені змогли дізнатися більше про життя Тутанхамона. Він був хворобливим, мав сколіоз і, ймовірно, помер від інфекції після травми ноги. Також виявили, що його батьками були брат і сестра, що спричинило генетичні аномалії.
Відкриття гробниці Тутанхамона змінило уявлення про історію давнього світу, принесло чимало наукових відкриттів і породило безліч легенд. Одна із яких – «прокляття фараона». Чутки про нього виникли після смерті лорда Карнарвона в 1923 році. Газети тоді писали, що всі, хто торкався до гробниці, загинуть. Але насправді лорд помер через укус зараженого комара, що спричинило сепсис. Інші смерті учасників експедиції були здебільшого випадковими й мали наукове пояснення.
Читай також:
- Сенсаційна теорія: науковці запропонували нове пояснення походження супутників Марса – Фобоса і Деймоса
- Проміняла країну з одним із найвищих рівнів життя на Україну: історія датчанки Карен-Маріє Крагелунд
- «Це стрічка про людяність у жорстких обставинах», – режисер Денис Тарасов про воєнну драму «Шлях»
