Процес старіння в людському організмі – це вже норма...
З віком наше тіло поступово змінюється, і мозок – не виняток. Але якщо раніше вважалося, що його функції знижуються рівномірно протягом усього життя, то нове дослідження довело: є певний вік, коли мозок починає старішати значно швидше.
- Вік, що змінює все:
Американські вчені проаналізували мозкову активність понад 19 тисяч людей за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ). Результати дослідження показали, що приблизно у 44 роки мозок починає втрачати здатність ефективно обробляти інформацію та отримувати енергію. Цей процес триває до 67 років, після чого швидкість старіння сповільнюється.
Чому так відбувається? Основна причина – зниження чутливості нейронів до інсуліну, через що вони гірше засвоюють глюкозу – головне джерело енергії для мозку. Вчені назвали цей період «критичним вікном» і припустили, що його можна використати для уповільнення когнітивного старіння.
- Як допомогти мозку залишатися активним?
Дослідники припустили, що мозок може використовувати альтернативне джерело енергії – кетони, які утворюються під час розщеплення жирів. У ході експерименту добровольцям давали кетони, після чого оцінювали активність їхнього мозку. Виявилося, що у людей середнього віку (40-59 років) їх вживання позитивно впливало на когнітивні функції.
Окрім зміни раціону, вчені радять дотримуватися ще кількох важливих правил, щоб зберегти ясність розуму якомога довше:
- Регулярні прогулянки. Всього 10 хвилин на свіжому повітрі щодня допоможуть знизити ризик когнітивних порушень.
- Читання. Воно змушує мозок працювати, формуючи нові нейронні зв’язки.
- Письмо від руки. Активує зони мозку, відповідальні за пам’ять і мовлення.
- Відмова від рутини. Несподівані рішення та нові враження стимулюють нейропластичність.
Старіння мозку – неминучий процес, але його можна сповільнити. Усвідомивши, що період найбільшого зниження активності припадає на середній вік, ми можемо змінити свій спосіб життя, щоб підтримати роботу мозку. А отже, ясність розуму та гарна пам’ять – це не лише питання генетики, а й результат щоденних звичок.
Читай також:
