Мистецтво приносить у цей світ красу, але й жахіття в ньому вистачає, навіть в роботах найвідоміших художників. Якщо ви вразливі, краще не читайте матеріал.
«Кілька маленьких щипків», Фріда Кало (1935).
Ця картина заснована на газетній новині про те, як чоловік вбив свою подругу, 20 разів ударивши її ножем. Коли його допитували, він сказав: «Я лише трохи вщипнув її!»
«Обличчя війни», Сальвадор Далі (1940).
Це найстрашніший сюрреалістичний твір Далі, написаний відразу після закінчення іспанської громадянської війни.
«Сатурн, який пожирає свого сина», Франсіско Гойя (1819-1823).
Заснована на грецькому міфі про Крона, який поїдає своїх дітей, щоб вони не скинули його з трону (один з них вижив – Зевс). Це одне з полотен, які Гойя написав прямо на стінах свого будинку.
«Дитина з іграшковою гранатою», Діана Арбус (1962).
Багато з робіт Арбус лякають, але ця особливо моторошна. Діана ходила навколо дитини, Коліна Вуда, і зняла його в момент, коли йому це набридло. «Робіть вже фото!» – закричав він.
«Тисяча років», Дем'єн Херст (1990).
Цей витвір мистецтва розповідає про життєві цикли: мухи відкладають яйця в відрізану коров'ячу голову, яйця перетворюються на личинки і знову помирають від мухобійки.
«Яйце», Альфред Кубін (1901-1902).
Символіст Кубін був одержимий жіночим тілом: як тілом одночасно жертви та агресора, і часто малював смерть і вагітність разом.
Генрі Фюзелі «Нічний кошмар».
«Нічний кошмар» Генрі Фюзелі абсолютно точно передає те відчуття, коли серед ночі прокидаєшся від кошмару і довгий час не можеш прийти в себе.
Едвард Мунк «Крик» (1893-1910).
Це найвідоміше полотно норвезького експресіоніста Едварда Мунка було натхненне безтурботною вечірньою прогулянкою, під час якої художник став свідком криваво-червоного призахідного сонця. Художник говорить, що людина на полотні чує усюдисущий крик природи.
За матеріалами: bigpicture.
