«Ми матимемо людську колонію на Марсі»: скільки часу знадобиться людям, щоб колонізувати іншу планету?

Генеральний директор SpaceX Ілон Маск хоче створити на Марсі мільйонне місто до 2050 року. Це може здатися астрономічно амбітним, враховуючи, що нога людей ніколи не ступала на поверхню Марса. Але чи це можливо? Скільки часу знадобиться людям, щоб колонізувати іншу планету? І чи стане можливо для людей коли-небудь колонізувати світи за межами Сонячної системи?

Відповіді на ці запитання значною мірою залежать від того, про яку планету йдеться. Для Марса десятиліття не обов’язково є нереальними часовими рамками. Заступник директора Австралійського центру досліджень космічної техніки та професор Університету Нового Південного Уельсу в Сіднеї Серкан Сайдам сказав LiveScience, що колонізація Марса людиною можлива протягом десятиліть:

«Я вважаю, що до 2050 року ми матимемо людську колонію на Марсі».

Сайдам — гірничий інженер, який спеціалізується на дослідженні майбутнього видобутку. За його словами, першим важливим кроком у створенні успішної колонії на Марсі буде вода, яку можна добути з льоду та/або гідратованих мінералів. Він вважає, що вода сприятиме сільському господарству та здатності вирощувати їжу на Марсі. Тоді як водень із льоду і мінерали також можна використовувати як джерело енергії для ракетного палива. 

Але немає наукового консенсусу щодо колонізації Марса до 2050 року, і інші вчені висловили менш оптимістичні думки. Інженер астронавтики та співзасновник некомерційної організації The Planetary Society Луїс Фрідман впевнений, що колонізація Марса малоймовірна в осяжному майбутньому, тоді як нейробіолог з Університету Флориди Рейчел Зайдлер, який працював з астронавтами NASA, сказав, що люди люблять бути оптимістами щодо колонізації Марса.

Однак людство, швидше за все, досягне Марса протягом десятиліть. Китай планує почати відправку людських екіпажів на Марс у 2033 році, тоді як НАСА прагне відправити астронавтів туди до кінця 2030-х чи початку 2040-х років. Коли люди потраплять туди, наступним кроком може бути будівництво колонії. 

Колонізація передбачає певний ступінь самодостатності, але не обов’язково повну незалежність від Землі. Сайдам порівнює Марс із віддаленим островом, куди час від часу доводиться імпортувати речі:

«Більшість обладнання та інструментів буде надіслано з Землі. Я не думаю, що ви можете виготовити вантажівку на поверхні Марса».

Щоб довгострокова колонія була фінансово життєздатною, Марсу потрібно було б щось виробляти. Одним із варіантів є космічний туризм, але Сайдам вказав на видобуток корисних копалин як на ключ до успіху колонізації. 

Хоча Марс є нашим найреалістичнішим варіантом для позаземної колонізації, наш червоний сусід не зовсім найкраща планета для людей. Атмосфера Марса містить більше 95% вуглекислого газу; дійсно холодно, із середньою температурою близько мінус 80 градусів за Фаренгейтом (мінус 60 градусів за Цельсієм); космічному апарату від Землі потрібно приблизно 8,5 місяців, щоб досягти; і його бомбардують шкідливим випромінюванням.

На планетах за межами нашої Сонячної системи, які називаються екзопланетами, майже напевно можна знайти більш гостинні нові домівки. Проблема екзопланет полягає в тому, що вони дуже-дуже далеко. Ми навіть не відправляли космічний корабель на екзопланету, і єдиними зондами, які покинули нашу Сонячну систему, були «Вояджер-1» і «Вояджер-2», на які знадобилося 35 років і 41 рік, відповідно. Екзопланети знаходяться набагато далі. 

«Для досягнення найближчої екзопланети за допомогою наших сучасних технологій знадобиться кілька десятків тисяч років», — вважає астрофізик із чорних дір із Страсбурзької астрономічної обсерваторії Страсбурзького університету у Франції Фредерік Марен.

Цей час подорожі може зробити колонізацію екзопланети неможливою. Але Марін, який проводить комп’ютерне моделювання міжзоряних подорожей, як наукову цікавість, очікує, що він різко впаде найближчим часом завдяки швидшим космічним кораблям:

«Ми знаємо в науці, що кожні сто років, кожне століття швидкість ваших засобів руху збільшується в 10 разів. Іншими словами, оскільки з кожним століттям люди вчаться все швидше і швидше подорожувати в космосі, потенційний час подорожі до екзопланет може скоротитися з десятків тисяч років до тисяч років, а потім і до сотень років. 

Марін виклав гіпотетичний сценарій досягнення екзопланети, яка буде принаймні гостинною для людей, протягом 500 років. Для подорожі, яка триватиме століття, все одно знадобиться космічний корабель, яким керуватимуть кілька поколінь людей, більшість із яких ніколи не побачать екзопланету, яку зрештою колонізують. 

Симуляції Маріна припускають, що близько 500 людей є придатною початковою популяцією для корабля-колонії з кількох поколінь. Але те, як люди впораються з тим, щоб провести решту свого життя на космічному кораблі, і як їхні нащадки впораються з народженням у міжзоряних подорожах, викликає етичні питання та невизначеність. І враховуючи зміну клімату та інші виклики, пов’язані з Землею, які загрожують зникненням людства, перш ніж ми зламаємо міжзоряні подорожі, немає жодної гарантії, що ми коли-небудь колонізуємо екзопланети.

Читайте також:

• «Вона ідеальна і прекрасна»: на золотих родовищах у США знайшли заморожене дитинча мамонта
• У США зняли на відео палаючий літак після авіакатастрофи, з якого неушкодженим вийшов підліток
• Великодні рекорди світу: найбільша писанка становила більше 13 метрів, а паска важила 417 кілограмів

Фото: pexels