Арестович впевнений, що все через наш «улюблений український бардак»…
«Захопимо Київ за 2 дні» – так кричали з усіх російських телеканалів у перші дні повномасштабного наступу та за кілька днів перед ним. Проте все повернулося для росіян дуже несподівано – їх не те, що не «зустрічали з квітами», у чому вони були впевнені, їх гнали від Києва, як шкідливих собак. В інтерв'ю з Радником Офісу Президента України Олексієм Арестовичем видання meduza спробувало з'ясувати, чому так сталося, які висновки загалом про стан російських військ вдалося зробити за ці два місяці? І за його словами, російська армія має дуже багато проблем:
«Російська армія — це радянська армія у найгіршому її прояві. Що таке радянська концепція наступу? Це купа спецназу та десантників, які викидаються в тил супротивника, починають сіяти паніку. Це тактика шоку та трепету, щоб змусити запанікувати та втекти владу, знищити центри управління та зв'язку. Шок справді був. У перші три дні ми теж дуже сильно просіли: багато керівників на місцях, деякі військові, представники спецслужб, місцевої влади та населення. Пам'ятаєте вертолітно-десантну висадку (російських сил у Києві) першого ж дня? У другій мала бути така сама на Печерськ».
Олексій Арестович розповів, що на той момент вони вже отримали в офісі президента зброю, щоб відбивати атаку:
«Вони на нас мали сідати, просто нам на голову. Але так і не полетіли, бо у Гостомелі невеликі проблеми почалися, і вони другу (висадку) кинули на допомогу. Але відразу після цього почалися грандіозні проблеми у російської армії. Ну не можна нападати 200-тисячною армією на 250-тисячну армію, а так і сталося. Це все могло пройти тільки в тому випадку, якби ми психологічно впали, а значна частина нашого населення переходила на їхній бік. Але колишній керівник 5-ї служби ФСБ Сергій Бесіда не просто так сидить у «Лефортово». Він промахнувся з прогнозом — що українці зустрічатимуть їх із квітами тощо».
За словами Радником Офісу Президента, ситуацію утримали ті, хто не знав, що треба боятися та спокійно обстрілювали російські танки та збивали літаки.
«Якби ми були централізованою країною, яка встигла б провести реформи західного типу, я думаю, ми б програли. Але ми залишилися у нашому улюбленому українському бардаку, і ніхто не знав, що без наказу центральної влади не можна воювати… А коли ми вже відновили управління і перестали боятися, на третю — п'яту добу, то взагалі пішло все дуже добре», - вважає Арестович.
Міністр згадує величезні колони російських військ під Києвом, які виглядали «украй значними». І зізнається, що навіть він, професійний військовий, спостерігаючи за цією обстановкою, думав: «Боже, скільки ж вас».
«Це був просто дурдом. На телефон приходять повідомлення, читаєш: рухається колона 200, 300, 350, 400 одиниць — безперервним потоком. Я думав, що за всієї нашої хоробрості ми цього не втримаємо. Це неможливо утримати. А потім я зрозумів, що такою кількістю військ, яку вони пригнали під Київ, просто забили собі дороги. Вони стояли безперервною колоною по 20-30 кілометрів і не могли проїхати, тому що мости ми повзривали. Вони намагалися піти понтонною переправою, ми їх крили, безперервно крили. Плюс спецназ крил. Партизани обстрілювали колони», - каже Олексій Арестович.
За його словами, російська система надзвичайно централізована. Вони виконують завдання, тільки коли є залізна воля старшого командира:
«Вони шарахалися величезною безглуздою масою, це було так видовищно. Накриття нашою артилерією – бах, дим, вибухи. Дивишся, вони приїжджають на це місце через шість годин: нова колона — і рівно туди ж. Наші артилеристи знову відстрілялися, другу колону спалили. І так по п'ять-шість разів на місяць.
Що таке російський спосіб воювати? Ти виїжджаєш на перехрестя, там стоїть 60-90 одиниць техніки, що згоріла, трупи валяються або розірвані шматки — а ти все одно виїжджаєш і стоїш там. По тобі прилітає, а ти все одно стоїш. Тому що начальство зі штабу в Москві сказало на це перехрестя йти, і вони туди тупо виїжджають раз за разом. Вони дуже перецентралізовані.
Багато хто говорить, що вони неправильно розпочали війну. Вони правильно розпочали. Просто ця війна була розрахована на тип бойових дій, де ми за три дні здаємось і піднімаємо лапки. А ми не підняли. А далі все».
Слава Україні!
Читайте також:
