Ефект свідка — це психологічний феномен, який показує, що коли навколо багато людей, ймовірність того, що хтось допоможе людині в біді, значно знижується…
Чому так відбувається? Відповідь криється в тому, що кожен свідок перекладає відповідальність на когось іншого, очікуючи, що саме він втрутиться.
Назва цього ефекту пов’язана з трагічним випадком 1964 року у Нью-Йорку, коли Кітті Дженовезе стала жертвою нападу біля свого будинку. За повідомленнями, багато людей бачили подію, але довго ніхто не надав допомогу. Пізніше з’ясувалося, що дехто все ж телефонував поліції або намагався допомогти, але ця історія стала символом соціальної байдужості.
Психологи Джон Дарлі та Бібб Латане почали досліджувати, чому присутність інших людей часто знижує шанси на втручання. Їхні експерименти показали, що коли людина сама стає свідком надзвичайної ситуації, вона значно швидше приймає рішення допомогти. Водночас у групі кожен покладає відповідальність на когось іншого — це явище назвали дифузією відповідальності.
Наприклад, у дослідженні 1969 року учасники були або самі, або в парі з незнайомцем, коли «жінка в біді» інсценувала падіння. Коли людина була одна — 70% з них кликали на допомогу. У парі ж цей показник впав до 40%.
Крім дифузії відповідальності, важливу роль відіграє соціальний вплив: якщо оточуючі не реагують, це створює враження, що ситуація не потребує допомоги. Додатково, страх зробити щось неправильно чи виглядати недолуго стримує бажання втручатися.
Розуміння ефекту свідка важливе для формування свідомого ставлення до допомоги в кризових ситуаціях. Психологи радять чітко звертатися до конкретних осіб, щоб зняти розпорошення відповідальності — наприклад, сказати: «Ви, у синій куртці, викличте швидку».
Цей феномен нагадує, що в критичний момент ініціатива кожного може змінити ситуацію. Важливо пам’ятати: навіть у великій групі саме ваша допомога може стати вирішальною.
Читай також:
