Надзвичайно рідкісне відкриття розкриває замерзле минуле.
Глибоко всередині печери Арне Квам поблизу Кьопсвіка (комуна Нарвік), що на півночі Норвегії, команда дослідників зробила відкриття, яке буквально переписує історію Скандинавії. Вони знайшли тисячі фрагментів кісток, що належать 46 видам тварин часів останнього льодовикового періоду, пише видання arkeonews, з посиланням на дослідження, опубліковане в Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS).
Це не просто купа старих кісток – це повна екосистема льодовикового періоду, застигла у часі. Серед 46 видів тварин ідентифіковано:
- Морські гіганти та хижаки. Кістки білих ведмедів (Ursus maritimus), моржів, кільчастих та бородатих тюленів. Вражає присутність останків синього кита (Balaenoptera musculus) та морської свині!
- Сухопутна звірина. Класичні мешканці тундри – північні олені та песці.
- Підводний світ. Холодноводні риби, такі як тріска, пікша та червоний окунь.
- Пташиний батальйон. Загалом 23 види – від морських птахів (качки, гагарки) до наземних (круки, журавлі).
Професор еволюційної біології в Університеті Осло, Санне Боссенкуль, та співавтор дослідження, назвав знахідку «надзвичайно рідкісним та цінним явищем». Чому? Тому що більшість слідів життя льодовикового періоду у Скандинавії була просто стерта наступаючими льодовиками. Ця печера – унікальний виняток, навіть за світовими стандартами!
Найбільше запитання: як рештки такої різнорідної фауни – від крихітних птахів до гігантських китів – опинилися разом в одній гірській печері?
Науковці мають версію, і вона звучить як сценарій трилера. Імовірно, білі ведмеді та песці затягували здобич у печеру для їжі чи зберігання. Також сезонні талі води та повені могли змивати з узбережжя морські туші (включаючи китів та тюленів) прямо у печеру. Ці теорії підживлює і той факт, що на кістках немає жодних ознак людської діяльності (порізів, слідів інструментів), що підтверджує, що це природне родовище.
Команда вчених застосувала сучасну магію – ДНК-метабаркодування. Ці методи дозволили витягти та проаналізувати сліди ДНК із крихітних, часто невпізнаваних, фрагментів кісток.
«Завдяки цьому ми змогли ідентифікувати набагато більше видів, особливо птахів і риб, ніж будь-коли було б можливо, використовуючи лише кістки», — пояснює Боссенкуль.
А найцікавіше – секвенування ДНК показало, що кілька видів, серед яких комірчастий лемінг, песець та білий ведмідь, належали до нині вимерлих генетичних ліній. Тобто, ми дивимося на версії тварин, яких вже не існує!
Знахідка дає уявлення про сувору, але водночас різноманітну прибережну арктичну екосистему. Присутність білих ведмедів і тюленів свідчить про наявність морського льоду. Але кістки морських свиней, які уникають постійного льоду, доводять, що лід був сезонним, а не цілорічним. Це змінює наше уявлення про клімат тих часів.
«Ми отримуємо уявлення про повну екосистему льодовикового періоду — суміш тундри, морського льоду та відкритої води, — про яку ми майже нічого не знали раніше», — підсумовує Боссенкуль.
Читай також:
