Справжнє диво інженерної думки давнини причаїлося під палючим сонцем загадкової Каппадокії
Відкриття Дерінкую, цього неймовірного підземного дива, у 1969 році стало справжньою сенсацією. Як пише видання arkeonews, місцевий житель випадково натрапив на прихований вхід під час ремонту свого будинку. Подальші археологічні дослідження розкрили вражаючі масштаби та історичне значення цього унікального підземного міста. Воно здатне було вмістити до 20 000 мешканців.
Хоча точне походження міста досі є предметом дискусій, археологи сходяться на думці, що перші поселення в Дерінкую з'явилися ще за часів фригійців (VIII-VII ст. до н.е.), індоєвропейського народу, відомого своєю майстерністю у скельній архітектурі.
Однак справжнього розмаху підземне місто набуло значно пізніше, у візантійську епоху (IV-XV ст. н.е.). У цей період Каппадокія стала важливим центром раннього християнства, а постійна загроза ворожих набігів, спочатку арабів, а потім сельджуків, змусила місцеве населення шукати надійний захист під землею. Дерінкую став справжнім підземним притулком, здатним дати сховок тисячам людей разом з їхньою худобою та запасами їжі.
Лише уявіть: 18 підземних рівнів, що простягаються на глибину близько 60 метрів! Кожен поверх підземного міста мав своє призначення: житлові кімнати, склади, місця для богослужінь. Це було справжнє стародавнє інженерне диво, що вражає своєю продуманістю.
Ключем до існування такого масштабного підземного комплексу стала унікальна геологія Каппадокії. М'який вулканічний туф, що утворився внаслідок давніх вивержень, був відносно легким в обробці, але водночас достатньо міцним, щоб витримувати величезні підземні простори без ризику обвалів.
А тепер давайте зазирнемо всередину цього дивовижного підземного міста:
- Система вентиляції: Складні вентиляційні шахти пронизували всі рівні Дерінкую, забезпечуючи постійний приплив свіжого повітря. Деякі з цих шахт, як вважають, слугували також колодязями.
- Водопостачання: Наявність підземних колодязів та резервуарів свідчить про ретельну підготовку до тривалих періодів перебування під землею.
- Оборонні споруди: Масивні круглі кам'яні двері, що закривалися зсередини, були головним захистом від ворогів. Ці "котки", вагою в кілька тонн, могли переміщатися невеликою кількістю людей зсередини.
- Житлові та громадські простори: Археологи виявили залишки жител, кухонь зі слідами кіптяви, спалень та місць для зборів.
- Сільськогосподарська інфраструктура: Стайні для худоби підтверджують, що мешканці підземного міста дбали про довгострокове виживання. Зерносховища та комори для продуктів підкреслюють самодостатність поселення під час криз.
- Релігійні та освітні заклади: На деяких рівнях були знайдені приміщення, які могли слугувати каплицями або навіть школами, що свідчить про те, що життя під землею не обмежувалося лише виживанням.
Особливий інтерес викликає зв'язок Дерінкую з іншими підземними містами регіону, такими як Каймакли, через підземні тунелі. Це наводить на думку про існування цілої мережі стародавніх підземних сховищ, що дозволяли людям спілкуватися та переміщатися між ними у часи небезпеки.
Читай також:
