Артем Позняк розповів, чому встає о 5 ранку...
На телеканалі 2+2 у самому розпалі серіал «Козирне місце», який встиг полюбитися багатьом глядачам. У гостросюжетному детективі головну роль зіграв Артем Позняк. Його герой - прямолінійний, простий опер зі спального району міста, який отримує роботу на «Козирному місці» - в елітному центральному відділенні, де доводиться грати за новими правилами.
АБСОЛЮТНО ІНША ІСТОРІЯ
- Артеме, це не перша ваша роль оперативника. Ви три сезони відіграли в популярному детективі «Ментівські війни. Харків», який, до речі, теж виходив на 2+2. Не страшно було знову йти у схожий проект?
- Тут зовсім інший характер героїв, інша історія. В «Козирному місці» ми показуємо, що коїться всередині центрального району: з гучними злочинами, наркотиками, шахраями, нічними клубами і найнебезпечнішими гравцями кримінального світу. Виходить дуже колоритно. Я намагався, щоб капітан поліції Сергій Коваль був зовсім не схожим на попередніх моїх персонажів, - він прямолінійний, відкритий, готовий йти напролом.
Не переживаю, що знову граю оперативника. Я працюю в амплуа соціального героя - зайняв свою нішу. Згоден запам'ятатися глядачеві як єдиний опер в українському кінематографі. (Посміхається.) Всі інші творчі фантазії буду реалізовувати на театральній сцені.
- На якому етапі глядач побачить, який Коваль насправді?
- Коваль розкривається, коли його переводять в центральний район. У першій серії є сцена, де він знайомиться з новим колегою, майором поліції Зубовим, який служить в цій системі вже давно. Ну як знайомиться - вони кидаються один на одного з кулаками. (Посміхається.) Ось в цьому епізоді Коваль показує свою сутність.
ДОВІРА НАЙВИЩОГО РІВНЯ
- Чим вас так зачепив проект, заради якого навіть погодилися схуднути на 10 кілограмів?
- Навіть не заради проекту, а щоб потрапити на кастинг. Продюсери сказали, що розглянуть мою кандидатуру, якщо я скину вагу. За місяць на салатиках, воді і щоденних пробіжках пішло 8 кг. Для мене це була справа принципу. Я хотів довести продюсерам і самому собі, що в новому серіалі глядач без мене обійтися не може. (Сміється.)
- В «Козирному місці» є сцена, де ви звисаєте з даху торгового центру на висоті 20-го поверху. Що відчували в цей момент?
- Було страшно. Але якщо погодився, дороги назад немає. Потрібно довіритися знімальній групі і каскадерам, які кріплять страховку. Важливо слухати те, що вони говорять, - ніякої самодіяльності. Твоє життя в цей момент належить цим людям, це довіра найвищого рівня.
Коли я повиснув, зрозумів, що тільки тоненька ниточка тримає мене над прірвою, що під моїми ногами нічого немає. Там скляний фасад, і якби я зірвався, мені не було б на що спертися або схопитися. До речі, тричі зависав на цьому даху. З кожним разом рівень адреналіну був все вищим. Але після зйомки настала ейфорія.
- З дружиною радилися стосовно трюку?
- Ні, вона не знала, що буде така сцена. Після того як ми відзняли, всі почали виставляти в соцмережах фото і відео - ось тоді і побачила цей трюк. Саша, як жінка, поставилася до цього емоційно. Була серйозна розмова - зокрема, про те, що у нас є дитина. Я пояснив, що інакше вчинити не міг - така в мене професія. І вона змирилася. Але це ж були тільки перші дні зйомок... За три місяці вийшло стільки екшену! Коли приходив додому і розповідав, як під час бійки на ножах мене порізали, а потім набили синець, тут я вдарився, а там кидався під машину, реагувала вже спокійніше.
ДІВЧИНА ДРУГА - ТАБУ
- Правда, що вам і на боксерський ринг довелося вийти?
- Так, у сцені, де боксую з другом, який зазіхнув на мою дружину. У цій сутичці є подвійний сенс: ми ніби як тренуємося, але насправді дуже жорстко з'ясовуємо стосунки - по-чоловічому.
- У реальному житті коли-небудь доводилося боротися з друзями за увагу однієї дівчини?
- У нашій компанії було правило: дівчина друга - табу, і що б не відбувалося, ти повинен відступити. А в армії існувала традиція: якщо дівчина повідомляла в листі, що розриває стосунки, ти повинен був зайти в «курилку» і кинути цей лист на підлогу. Тобі не ставили ніяких запитань, нічого не випитували, але, щоб ти нічого з собою не зробив, до тебе приставляли молодого солдата. Потім брали рулон туалетного паперу, розстеляли в казармі і писали все, що думають про цю дівчину. Згортали і відправляли за адресою на конверті. З віком розумію, що це було дуже жорстоко, але традиція передавалася з року в рік. На щастя, мені такого робити не доводилося.
- У серіалі дуже сильна лінія чоловічої дружби. Що для вас найголовніше у дружбі?
- Найважливіше - ніколи не забувати про друзів. Коли другові знадобиться твоя допомога, він сам про це скаже. Твоя задача: писати, телефонувати, зустрічатися, вітати - і робити це першим, а не чекати, поки про себе нагадає.
- Ви гарний друг?
- Думаю так. Але краще запитати у моїх друзів.
- За яких обставин вони до вас зверталися по допомогу?
- Минулого тижня подзвонив мій друг Женя: «У неділю ти приїжджаєш до мене, ніякі відмовки не приймаються». Після цього дзвінка я скасував усі плани. Але це була не прохання допомогти, а запрошення на душевну дружню зустріч.
РИСИНКА ВАГОЮ У 25 КІЛО
- На знімальному майданчику всі трюки ви виконуєте самі. А який ваш найекстремальніший вчинок у житті?
- У дитинстві і в юнацтві я був бесшабашним. У нас в Дніпрі є кар'єр, звідки всі стрибають, - дуже небезпечне місце. Вважалося, що зіскочити з Чорної скелі дуже круто! І всі діти, підлітки без страху літали з обриву. А зараз екшену мені вистачає на роботі. Мало того, я боюся, щоб зі мною нічого не сталося. У мене ж є сім'я! Та й ускладнювати життя команді, якщо зі мною раптом щось трапиться, не можу.
- Що вас може зворушити?
- Діти. Коли я хочу розчулитися, дивлюся комедії. Моя улюблена - «З пультом по життю» з Адамом Сендлером. Щоразу, коли дивлюся, плачу.
- Вашій доньці вже майже три роки. Чим в останній раз здивувала маленька?
- Вона щодня щось витворяє. Іноді Женька дивує тим, як формулює свої думки. Вона цікаво будує речення - зовсім не для свого віку. Останнім часом Женя дуже хотіла собаку, всі іграшки у неї були собаками, і ми вирішили подарувати їй цуценя - американського акіта. За родоводом його ім'я мало починатися з літери «Р», тому став Райсом (що з англійської перекладається як «рисовий»). Зараз він важить 25 кілограмів! Непогана така рисинка. (Сміється.)
- Як він змінив ваше життя?
- По-перше, він подарував мені час. Тепер щоранку о 5.30 я виходжу з ним на прогулянку. Це час для самого себе, для своїх думок. Спочатку я не міг звикнути вставати так рано, але сьогодні від цього навіть кайфую. Вранці така тиша... Людей практично немає, як ніби світ зупинився, а вся метушня і проблеми починаються тільки за кілька годин. Тепер я завжди зустрічаю схід сонця. Це дає мені енергію, сили і настрій на цілий день. Бути собачником - круто!
- 25-кілограмова собака і трирічна дитина - як ви всі уживаєтеся в одній квартирі?
- У нас є ще й кіт. (Сміється.) У кожного свій куточок. Шумно, весело. Зате завжди панує сімейно-любовний безлад - відразу видно, що в будинку життя б'є ключем і все добре.
Не пропусти! З понеділка по четвер, о 21:30, детективний серіал на 2+2 «Козирне місце»
Текст: Анастасія Назарова
Джерело: Теленеделя
