4 грудня о 18:20 на телеканалі 2+2 відбудеться довгоочікувана прем'єра чотирисерійної воєнної драми...
Ця стрічка — надзвичайно відверта історія про оборону Харкова в перші дні повномасштабного вторгнення, створена на основі реальних розповідей військових, волонтерів та звичайних мешканців міста. Режисер Дмитро Андріянов відтворив події очима простих харків'ян — менеджерів, барменів, кухарів, вчителів, водіїв, які у доленосний момент об'єдналися, щоб стати на захист своєї землі. Герої «Фортеці» — це не просто художні образи. Це втілення тієї атмосфери, того єднання і тих миттєвих реакцій на ключові події, які перетворили звичайних людей на незламних захисників.
Дмитро Андріянов в ексклюзивному інтерв'ю розповів про те, як створювали Харків у Києві, про співпрацю з ГУР та відповідальність.
Дмитре, розкажіть, про що цей серіал, чим він вас особисто зачепив?
Це кіно про чоловічу підтримку, дружбу, шалену молодість і жагу до перемоги. Герої серії «Пума» — це фанати футбольного клубу «Металіст», члени руху «Ультрас». Це ті самі хлопці, які придумали відому кричалку і пісню про диктатора. На початку війни ці хлопці подорослішали за кілька днів, взяли на себе велику відповідальність за своє місто, не чекаючи наказів стали на його захист.
Тобто, в основу серіалу лягли реальні історії?
Сценаристи, які самі є харків'янами, створювали серії, на основі інтерв'ю з реальними людьми, учасниками та свідками тих подій. Кожна серія розкриває історію очима головного персонажа і має його ім’я: «Пума», «Тостер», «Море», «Харків». У Пуми, якого зіграв Олександр Зарубей, та Тостера (Юрій Дяк) є реальні прототипи. Актори спілкувалися з ними, разом працювали над образами. Море, яку зіграла Марія Ткачик, - це збірний художній образ, уособлення жінок-волонтерок, які також долучилися до захисту міста. Події навколо неї – також зібрані з тих інтерв’ю. Ці не знайомі між собою люди, які просто жили в одному місті, випадково зустрічаються на шкільному стадіоні. Ця зустріч потім їх всіх об'єднує в загальну історію.
Як вам працювалося над цим проєктом?
Дуже відповідально і дуже цікаво. Найбільшою складністю було те, що ми не могли знімати в Харкові через небезпеку, тож нам довелося «створювати» Харків в Києві. Ми переглянули безліч відео та фотографій, шукали в Києві будинки та двори, схожі на Північну Салтівку. Особливо складно було відтворити будівлю обласної адміністрації, куди влучили дві ракети. Ця сцена є у фільмі, тому ми шукали художні засоби, а також використовували документальні кадри для досягнення максимальної правдивості.
Для цього ви залучали до зйомок реальних військових?
Нам дуже допомагали військові з підрозділу ГУР «Кракен». Хлопці стали прототипами наших героїв, приїздили на майданчик як консультанти і навіть знялися в епізодичних ролях. Також військові надали нам для знімання воєнну техніку. Спеціально для зйомок нам із Харкова пригнали БТР, який наші хлопці ЗСУ затрофеїли у росіян. Ми лише замалювали «Z» на хрест. Його могли бачити мешканці Борщагівки. Так само пригнали «Тигр» — теж трофейний, який хлопці з «Кракену» затрофеїли у росіян саме в Харкові. Він, до речі, їздив по Дарниці.
Хто з акторів вас вразив під час знімання?
Я взагалі в захваті від касту. Влад Вербицький і Олександр Зарубей створили прекрасний акторський дует, вони виглядали як найкращі друзі з дитсадка, настільки потужний ансамбль у них вийшов. Олександр Зарубей прийшов на майданчик, маючи вже потужний бойовий досвід. Я дуже хотів його на цю роль, бо раніше він постійно грав "орків". Я сказав: «Саня, ти ж зараз військовий, ти ж пішов добровольцем! Ти повинен зіграти нашого героя!»
Сашко дуже багато підказував на майданчику. Наприклад, у сцені, де диверсійна група заходила в тил ворога, він запропонував зняти броніки і каски, щоб працювати тихо, рукопашно, з ножами. Інакше постріли могли б завалити операцію. Він пояснював, як зручніше носити автомат (закручувати ремінь на приклад), щоб він був мобільнішим.
Так само органічно виглядали Юрій Дяк і Ярослав Шахторін, а потім до Юри приєднався Кирило Парастаєв.
На роль Море я запросив Марію Ткачик. У неї глибокі блакитні очі, вона схожа на русалку, якась неземна краса. Її партнерка — студентка Іоланта Богдюн - глибока, драматична акторка. В епізодичних ролях знялися потужні актори, як Богдан Бойлук та Сергій Журавльов. Вони погодилися на невеликі ролі, бо їх дуже зачепив матеріал. Всі працювали з великою самовіддачею, були дуже залучені.
Який ваш стиль роботи з акторами?
Мій стиль — це імпровізація. Я кайфую, коли актори пропонують щось у рамках ідеї та меседжів фільму. Це ознака того, що вони "у матеріалі". Наш головний меседж — місто як герой, а сила — у єдності та моральному виборі людей, які, не маючи військового досвіду, стають на захист своєї землі.
Яка сцена була найскладнішою під час зйомок?
Мабуть, найважчою була сцена, коли ракети влучили в обладміністрацію. Там було багато людей, піротехніки, каскадерів, рятувальників, і вона була драматично важка. Зокрема, сцена, де Пума дістає свого загиблого друга з-під завалів. Ми з художником та оператором намагалися максимально відтворити, як виглядала обладміністрація після вибуху: колір стін, розсипаний гіпсокартон, залізні профілі... Ми постійно консультувалися, щоб максимально передати колорит міста та його настрій в ті дні.
Чому, на вашу думку, такі фільми, як «Фортеця», варто робити зараз?
Я вважаю, що їх потрібно робити лише тому, що їх створюють люди, які живуть в цих подіях, відчувають щирі емоції. Через 10-20 років це буде зовсім інше кіно. Зараз ці фільми можуть сприйматися дуже болісно. Наприклад, моїй мамі та дружині важко було дивитися стрічку «Звичайна людина», бо там було багато моментів, які були й у нашому сімейному житті під час евакуації. Але в цьому і є сила мистецтва: викликати емоції, засвідчувати правду моменту для майбутніх поколінь, і в такий спосіб перетворювати спільний біль та досвід на потужну колективну пам'ять та опір.
Читай також:
- «Таке відчуття, ніби це кіно про мене»: актор та військовий Олександр Зарубей про роботу у стрічці 2+2 «Фортеця»
- Вроджена хвороба могла вбити його за хвилину, але він пішов у бій: відверта історія актора Сергія Журавльова
- Звичайні люди, які стали незламним щитом Харкова: 2+2 покаже воєнну драму «Фортеця»
