Інтерв’ю з головним героєм серіалу «Брати по крові».
15 жовтня на телеканалі 2+2 відбулася вибухова прем'єра – глядачі вперше побачили серіал «Брати по крові». Гостросюжетний детектив розповідає про двох зведених братів Кірєєвих, яким, попри різний спосіб життя, методи розслідування і конфлікти, доводиться працювати в одному відділі поліції.
Одну з головних ролей зіграв молодий білоруський актор Ерік Абрамович. Він розповів про свої почуття до Києва, наполегливість та труднощі, що спіткали його на знімальному майданчику.
Ерік, серіал «Брати по крові» – ваш перший проект в Україні?
Я не вперше знімаюся в Україні, а з Києвом у мене взагалі особлива історія. Минулого літа ми знімали тут українсько-білоруський серіал «Нерідна». Тоді я потоваришував зі своєю майбутньою дівчиною. Ми з Анею гуляли містом, і в якийсь момент я зрозумів – у мене до неї не просто дружні почуття, а дещо більше.
З тих самих зйомок ми не розлучалися ні на секунду. Навіть коли мені запропонували роль в серіалі «Брати по крові», вона разом зі мною майже на півроку переїхала до України.
Тобто, у Києві вам подобається?
Це місто має особливу енергетику. Я, як корінний мінчанин, відчуваю різницю особливо гостро. Мінськ «вилизаний», красивий, дуже чистий. Настільки, що інколи на вулицях взагалі немає людей. Це місце для медитації.
Київ – місто-тінейджер. Тут вирує життя, хлопці катаються на скейтах, танцюють бачату, прямо на вулицях виступають акробати, постійно проходять якісь заходи...
Тут свобода руху та самовираження. І це мені напрочуд імпонує!
Ви маєте переважно театральний досвід. До того ж, граєте та знімаєтесь у Мінську. Не було сумнівів щодо «Братів по крові»?
Усе розвивалося стрімко, і ніяких побоювань або сумнівів у мене не було! До цього я спілкувався з українським кастинг-директором. Якось написав їй і намагався постійно підтримувати зв'язок.
Я хлопець нахабний, якщо потрібно – буду стукати в двері, поки не відкриють.
І зрештою вона запитала, чи не хочу записати самопроби. Я зняв, а через тиждень був у Києві на зйомках «Братів».
До слова, мій герой Максим дуже схожий на мене! Тому, напевно, мене так швидко затвердили. Він простий хлопець, для якого кожна ситуація – важливий і принциповий виклик.
Коли герой дізнається про смерть батька – кидає виклик самому собі. Залишає в минулому попередній спосіб життя, де є місце вечіркам, наркотикам і дівчатам, натомість стає копом. Працює під керівництвом зведеного брата Андрія, з яким у нього конфлікт, і намагається дізнатися, хто вбив батька. Звісно, він не професійний опер, і методи Макса подобаються не всім. Та попри все він прагне вийти з гри переможцем.
Якісь труднощі виникали під час зйомок, чи все було просто?
Це моя перша головна роль у детективі, тому за 24 серії я зіграв неймовірну кількість екшен-сцен! Бійки, справжні перегони, вибухи, перестрілки – все це було щодня.
Гримери тільки й встигали малювати синці й рани, тому що мій герой постійно від когось отримував на горіхи.
Та й я під час зйомок декілька разів «ловив» кулаки партнерів по серіалу. Випадково, звичайно.
За сюжетом мене б'ють, викидають з вікон, закривають у труні, підпалюють, збивають і навіть топлять. У крайній день зйомок я з Віктором Сарайкіним грав у епізоді з утопленням. Спеціально для сцени декоратори добу з недобудованого басейну робили занедбаний підвал, вибудовували справжню водопровідну систему. На те, щоб заповнити ємність водою, витратили 80 тисяч літрів!
Як на зло, було дуже холодно. Але я не міг проявити слабкість. По-перше, тому що до сцени готувалися понад місяць, і від мене залежав результат роботи цілої групи. А по-друге, поруч зі мною в таких самих умовах грав Народний артист України – і Віктор тримався гідно. Жодного разу не поскаржився на холод або незручності.
Ці зйомки я ніколи не забуду!
Ви з акторської родини. На знімальному майданчику доводилося перетинатися з рідними?
І не раз. У батьків театральна студія, тому з творчістю я був пов'язаний з самого дитинства. Та попри це ніколи не думав, що стану актором: навчався на художника, потім захотів різати по дереву і вступив у коледж, далі потрапив на будівництво. В результаті усвідомив, що це не моє, пішов і ... загубився.
Довго не міг вирішити, куди ж піти. Виявилося, таким дурням, як я, місце тільки в акторстві (сміється). Весь цей час батьки мене підтримували, вони у мене чудові. Дуже багато мені дали. А тато, до слова, знімався в «Братах». Сподіваюся, це не востаннє наші імена в титрах стоятимуть поруч.
Джерело: «Сегодня»
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
