Чотирисерійна драма вийде на телеканалі 2+2…
За сюжетом, під час наступу російських військ головний герой серіалу «Окуповані» Роман (актор Юрій Феліпенко) допомагає колишній коханій Юлі (акторка Анастасія Капінус) та її сину виїхати з міста до села, вважаючи його більш безпечним місцем. Проте вже за лічені години вони та все село опиняються у пастці – окупанти швидко встановлюють там свої порядки, розграбовують магазини й будинки та жорстоко карають всіх, хто намагається чинити опір. Жахіття російської окупації пережили багато українців. Як зізнаються і режисери, і актори, знімати таке кіно непросто, перш за все, морально.
Ідея виникла після історії Геннадія Попенка
Ідея зняти «Окупованих» виникла у 2+2 саме після того, як на каналі почули історію ведучого Геннадія Попенка. У перші дні повномасштабної війни він разом із родиною опинився в окупованому Іванкові на Київщині.
- Щодня тобі треба наносити з річки 150 літрів води, - розповів Геннадій Попенко про ті жахливі дні. - Ще відер з 10 із колодязя за кілька вулиць. Треба оббігати усі закриті магазини. Зі сподіванням, що станеться диво і десь щось залишилося. Бігати треба малими вулицями. Треба 14 годин постояти за однією буханкою хліба. На дев’ять осіб. А коли спітнілий усе це зробиш, то можеш помитися у березневій річці. І там же попрати свій одяг. Цінність їжі тепер майже на рівні твоєї бабусі, що змогла пережити Голодомор. Збільшилася здатність приймати фаталізм. Адже в окупації ти нічого не можеш змінити кардинально. Ти просто маєш вижити.
І, водночас, збільшилося розуміння цінності змін, які ти можеш принести. Навіть якщо вони не вражаючого масштабу, все одно це значно потужніше за безвихідь окупації.
Креативний продюсер «Окупованих» Володимир Москалець згадує, як в день деокупації Іванкова вони з колегами роздивлялися опубліковане перше фото людей на центральній площі і вишукували на ньому Попенка:
- З Геною взагалі не було зв’язку. І коли ми побачили фото людей на площі в Іванкові, розглядали натовп під мікроскопом. І хтось каже: «Дивіться, дивіться, це ж Гена в сірій куртці стоїть!». Чоловік аж на задньому плані, видно не чітко. І ми такі: «А може, й не він, давайте дарма не сподіватися»… Коли тобі розповідають такі історії, ти навіть не можеш збагнути, як люди все це пережили.
Зіграти так, щоб ти сам ненавидів свого героя
Події в серіалі розгортаються в інший час і в іншій області, яка також була тимчасово окупована росіянами. На знімальному майданчику - автівки з «зетками», актори в формі окупантів. І хоча мозок розуміє, що це кіно, водночас стає моторошно.
- Ми всіх попереджаємо, що знімаємо кіно, - пояснює нам Олена Партика. - Я особисто дуже переживала, щоб ніхто не піймав неправильний настрій. Адже одна з локацій, наприклад, у нас була в діючій лікарні, де лежали наші бійці на реабілітації. За сценарієм, коли орки заходять в село, вони роблять з лікарні свій штаб. Тому увесь двір у нас був заповнений акторами у формі окупантів, був вивішений триколор. До речі, ми домовилися ще на початку зйомок, що в рацію я не кажу ні окупанти, ні орки. Їх грають хороші люди, тому хотілося підібрати щось необразливе. І коли мені треба покликати на майданчик акторів, які грають окупантів, то кажу: «Коргі, на площадку!».
Про те, як актори погодились грати російських окупантів? Де костюмери знайшли справжню форму ворога? Та враження головних акторів серіалу – читай у повному матеріалі на сайті kp.ua
Читай також:
