Таємниця родини Остен-Сакен: в Україні жили люди, які вважала себе нащадками сина Божого?

Загублений світ

За історією, Остен-Сакени мали власне герцогство в Латвії, але…

У селі Немішаєве на Київщині зберігається відлуння великої історії, що відзначена таємницею роду Остен-Сакен. Ця родина вважала себе нащадками сина Божого, що вплинуло на багато аспектів їхнього життя та переслідування власної родинної так би мовити чистоти.

За історією, Остен-Сакени мали власне герцогство в Латвії, а члени роду займали високі посади в країнах Польщі, Швеції та Данії. У 1805 році граф Карл Остен-Сакен отримав у подарунок від короля Пруссії землі в сучасному Немішаєві та навколишніх селах. Там він побудував маєток, де родина прожила пів століття, а після його смерті цими землями володіли ще три покоління Остен-Сакенів.

Відомо, що члени цього роду укладали шлюби зі своїми кровними родичами і часто намагалися це приховати.

«Остен-Сакен – дуже таємниче прізвище. Якщо подивитись і ретельно розібратися, то можна виявити, що у цьому роді були шлюби з родичами. Припустимо чоловік має прізвище Остен-Сакен, а його майбутня дружина – інше. Проте, якщо глибше подивитися її родове коліно, то стає зрозуміло, що вона теж належить до роду Остен-Сакен», - розповів дослідник історичної містики Рафаіл Бражеєв.

Деякі історики вважають, що ці таємничі союзи Остен-Сакенів були спробою зберегти «чистоту крові».

«Ці роди мали якогось великого предка, кров якого не бажали втрачати і дотримання цієї чистоти крові є свідченням того, що в них є таємниця», - розповів викладач історичного факультету КНУ ім. Т.Г.Шевченка Василь Павлов.

Але що вони могли приховувати? З’ясовував це проєкт «Загублений світ». Подробиці – у відео:  

Loading...

Не пропусти програму «Загублений світ» в ефірі телеканалу 2+2 з понеділка по четвер, о 16:50!

Дивись також:

У сучасному світі, де глобальні новини змінюються щохвилини, ми часто чуємо про Раду Безпеки ООН та її впливових членів.
24052025
Ми щодня дивимося на них, вони пливуть над нами, змінюючи обриси та кольори. 
На відміну від багатьох інших установ, які намагалися б приховати такий ляп, музей вирішив діяти відкрито. 
На жаль, фальшивки – це не лише про картини відомих художників чи розкішні прикраси.