Реп в окопі: як український репер Ярмак наближає перемогу України?

Загублений світ

Цікаво, що на початку російського вторгнення музиканта не взяли до лав ЗСУ…

Україна відзначається не лише своєю багатою культурною спадщиною та видатними митцями, але й мужністю та рішучістю свого народу. У важкий час в історії країни, коли Україна зазнає агресії з боку російської федерації, численні герої та захисники виникають з найнеочікуваніших професій.  Український репер Ярмак – один із таких людей.

Він приєднався до волонтерських фондів та активно допомагає відновлювати українські оселі та інфраструктуру, які постраждали від російських обстрілів. А його присутність на передовій стала джерелом натхнення для багатьох українських захисників.

Початок повномасштабної війни з росією 24 лютого 2022 року Ярмак, як і більшість киян, зустрів у військкоматі, бажаючи вступити до Збройних Сил України. Проте чоловіка не одразу взяли до лав ЗСУ.

«Поїхав до військкомату, але одразу мене не прийняли, тому що не було зброї і в першу чергу брали тих, хто мав бойовий досвід», - згадує український репер Ярмак.

Коли ж хлопець нарешті потрапив до ЗСУ, його зарахували до підрозділу гранатометником. А згодом, пройшовши додаткове навчання, столичний музикант вивчився на аеророзвідника.

Однак, з огляду на популярність серед бійців, репер Ярмак отримав від командування неочікуваний наказ. Який – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Також не пропусти щопонеділка о 17:00 на 2+2 виходять прем’єрні випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», присвячені українцям – нації незламних і нескорених, що гідно виборюють своє майбутнє.

Дивись також:

Гаваї асоціюються з нескінченним літом, білим піском і коктейлями під пальмами. Проте за лаштунками цієї сонячної ідилії ховається зовсім інша реальність. 
24122025
Космічний телескоп Джеймса Вебба знову підкинув науці проблему, яку неможливо ігнорувати. Астрономи зафіксували екзопланету, склад атмосфери якої не відповідає жодному відомому сценарію формування планет. 
Сьогодні важко уявити зимові свята без мерехтливих вогників на штучній або живій ялині. Проте, якщо відмотати час на триста років назад, ми побачимо зовсім іншу картину. У XVII–XVIII століттях головним героєм свята був він — величний і символічний дідух. 
Коли вечірнє небо затягує сутінками, а на столах з’являється перша з дванадцяти пісних страв, ми рідко замислюємося про походження цих традицій. 
Українська кухня завжди славилася своїми ковбасними традиціями, і серед усіх смаколиків особливе місце займає мацик…
У Києва розташувався музей живої історії «Мамаєва Слобода»…