Не виходили з танків і не спали тижнями: нацисти створили наркотики, які наділяли солдатів надздібностями

Загублений світ

Розробки Аненербе змінили обличчя Другої світової війни…

У серці Третього Рейху таємно працювала організація, яка не лише вивчала традиції та спадок германської раси, але й розробляла засоби для прискорення захоплення світу нацистами. Лабораторії «Аненербе» породили не лише історичні відкриття, але й смертельно небезпечні наркотичні препарати, що змінили обличчя Другої світової війни.

Серед них був «Первітин» – наркотик, який нацисти створили ще до початку війни. Саме такі засоби допомогли солдатам Вермахту розгромити армії мало не усієї Європи.

«Наступ на Францію обійшовся майже у 10 мільйонів таблеток психостимуляторів, коли німецьки танкісти 7-8 діб не спали і не виходили з танків. Штаби нацистів тоді навіть не встигали за маневром», - розповів екс-співробітник зовнішньої розвідки КДБ СРСР Олександр Зеленько.

Але ще більш потужним виявився препарат D-9, розроблений в лабораторіях «Аненербе». Цей наркотик наділяв воїнів необмеженою витривалістю та стійкістю у бою. Під його дією навіть знесилені в'язні концтаборів здійснювали неймовірне – 90-кілометрові забіги із 70-ма кілограмами за плечима. І все це без відпочинку.

Наркотичний засіб D-9 став би смертельним інструментом нацистської військової машини, але він так і не потрапив до масового виробництва. Чому – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Також не пропусти щопонеділка о 17:00 на 2+2 виходять прем’єрні випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», присвячені українцям – нації незламних і нескорених, що гідно виборюють своє майбутнє.

Дивись також:

Досвід територіальної близькості з агресивним сусідом змушує держави мислити категоріями тотальної оборони. 
У колах світової фінансової та технологічної еліти сформувалася чітка стратегія порятунку на випадок глобального колапсу. 
30082026
Для археологів це роками виглядало майже моторошно: від людини, яка померла тисячі років тому, залишався скелет, а всередині черепа — дивовижно добре збережений мозок...
Історія знає чимало прикладів, коли критична інфраструктура міст раптово змінювала своє первісне призначення, щоб врятувати тисячі життів. 
На початку 20 століття архітектурне обличчя Києва формували переважно золоті бані церков та дзвіниць. Але у 1912 році над Хрещатиком височів силует, який змусив містян здивовано завмирати.