Депортація до Сибіру: жахливий шлях родин повстанців радянських часів – свідчення очевидців

Загублений світ

УПА та сьогоднішня війна з росією – дві епохи українського супротиву…

Протягом десятиліть у період СРСР у різних регіонах України існував повстанський рух. Його основною метою було протистояння комуністичному режиму, який намагався загнобити український народ та його культурну спадщину. Український повстанський рух складався з різних організацій і формувань, серед яких найбільш відомими були Українська Повстанська Армія (УПА) та Українська Народна Революційна Армія (УНРА). Ці організації здійснювали партизанську боротьбу проти радянських сил, проводили саботажні акції та допомагали місцевому населенню.

Багато років радянська влада не могла придушити та знищити український повстанський рух, тому вирішила боротися не з членами УПА, а з їхніми родинами.

«Усі залучалися до тої роботи. Бо вже як в хаті був УПівець, то родина інакше не могла жити. Вона не могла його зрікайся і мусила допомагати», - розповіла донька жертви політичних репресій Марія Гнатюк.

За допомогу та родинні зв’язки з воїнами УПА поплатилося 78 тисяч людей. Серед них старі, немічні та діти. Цей страшний період добре пам’ятає жертва політичних репресій Іванна Арсенич, рідний брат якої служив в УПА. Коли радянська влада примусово депортувала її родину, Іванні було лише 17 років. Жінка згадує, що коли їх насильно забирали з рідного дому, то йшов такий сильний сніг, що неможливо було йти – люди провалювалися в кучугури.

«Привезли нас на вокзал і зразу запхали в товарні вагони. Було дуже холодно. Їсти і пити не давали протягом усього шляху», - згадує Іванна Арсенич.

В товарних вагонах їх, як худобу, вивозили до Сибіру. Дорогою люди вмирали від холоду та голоду.

«Якщо дивитися на війну, яка зараз іде в Україні, то вони як колись жорстоко поводилися, так і зараз поводять себе. Бо це не є війна з армією, вони воюють з людьми, бо інакше просто не вміють», - каже Марія Гнатюк, донька Іванни Арсенич.

Але головного, чого навчили Іванну воїни УПА, – це боротися до кінця. Із самого першого дня у Сибіру молода дівчина знала, що надовго тут не затримається. Так і сталося.

Як сестрі УПівця вдалося обдурити радянських представників влади і втекти із Сибіру? Де Іванна довгий час переховувалася і через скільки років змогли дихати вільно? Подробиці – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Також не пропусти щопонеділка о 17:00 на 2+2 виходять прем’єрні випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», присвячені українцям – нації незламних і нескорених, що гідно виборюють своє майбутнє.

Дивись також:

Радянське керівництво майже три доби тримало країну в інформаційному вакуумі. Офіційні повідомлення мовчали, а міста й села обростали чутками. 
09052026
Уявіть звичайний робочий день на будівництві в китайському Чунціні: екскаватори, шум, бетон. І раптом з-під землі з’являється щось, що більше нагадує опору мосту, ніж живу істоту. 
Класичне уявлення про театр зазвичай обмежується оксамитовими кріслами, важкою завісою та тишею в залі. Проте сьогодні це мистецтво дедалі частіше виходить за межі архітектурних стандартів. 
Коли масштабна катастрофа розгортається під боком, перша реакція тоталітарної системи — закрити всі засувки інформації. Два дні після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС радянське керівництво вдавало, що нічого не відбулося. 
08052026
У серпні світ знову пригадав події, які змінили уявлення про ядерну безпеку назавжди...