Аргентинский пророк: художник Парравічіні написав про вибухи на енергоблоках фукусімської АЕС за 80 років до трагедії

Загублений світ

Паранормальні здібності Парравічіні проявилися ще у дитинстві…

Аргентинский художник, скульптор та пророк Бенджамін Соларі Парравічіні став відомим у світі вже у похилому віці. А все через картину, яку він написав у 30-х роках минулого століття. На ній над величезним виром плачуть янголи. Автор підписав роботу одним словом – Японія, а у нотатках на полях зазначив: «велика «F» вибухне і наробить галасу на всій Землі». Важко уявити, але майже 80-т років потому руйнівне цунамі спричинило чотири вибухи на енергоблоках фукусімської АЕС!

«Нобелівські лауреати з фізики вже довели, що існує якесь єдине інформаційне поле – це енергія і вона насичена інформацією. Люди, які мають творчій склад розуму, здатні приєднуватися до цього поля і зчитувати інформацію, а потім відображати її у своїх творах», - розповіла метафізик Наталія Мілагра.

Паранормальні здібності Парравічіні проявилися ще у дитинстві. Він з легкістю знаходив загублені речі і навіть допомагав знайти безвісти зниклих людей. Та найцікавіше, як стверджував сам хлопчик, він контактував з феями, янголами та дуендами – міфологічними істотами, схожими на гоблінів. А ще – пророцтво художника про Фукусіму не єдине у його біографії. Дивись приголомшуючі подробиці у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Дивись також:

Китай вкотре довів, що вміє дивувати, поєднуючи тисячолітні традиції з фантастичними технологіями майбутнього, і не така давно вони перевершили самі себе, змусивши весь світ затамувати подих. Це було не просто красиво, а приголомшливо.
22032026
У новому секторі нещодавно відкритого некрополя у Римі дослідники виявили групу пізньоантичних поховань. 
22032026
У Сінгапурі фотограф Чуандо Тан відсвяткував 60-й день народження, але виглядає так, ніби йому лише 20...
Деякі твердження геологів підштовхують до сенсаційного висновку: Сфінкс стояв у пустелі ще тоді, коли самої пустелі не існувало.
Черкащина та Київщина в середині XVII століття нагадували порохову бочку, де ґніт підпалили з обох боків. Поки у Варшаві приймали чергові закони, на українських землях зріло розуміння: домовитися з системою не вийде.