Актриса Ірина Мак: «Не думала, що зйомки «Я – Надії» розпочнуться раніше, аніж закінчиться війна»

Я - Надія

«Я – Надія» – перші зйомки серіалу в Україні під час війни…

24 лютого о 19:30 на телеканалі 2+2 відбудеться прем’єра чотирисерійної воєнної драми «Я – Надія» про незламних і відважних медиків екстреної допомоги, які під час повномасштабного вторгнення росії в Україну залишилися відданими своїй професії і продовжили рятувати людські життя.  

Одну з головних ролей воєнної драми зіграла відома актриса Ірина Мак, яка відверто розповіла журналістам 24 каналу про 12-годинні зйомки з повітряними тривогами, її героїню та російські наративи у кіноіндустрії

«Я – Надія» – перші зйомки серіалу в Україні. Він розповідає про перші місяці цієї війни, зокрема лютий – березень, про долі людей, про жах, який довелося пережити кожному з нас. Ірина Мак зіграла у проєкті роль матері, що має прототип єдиної жінки в Україні, яка є водієм швидкої допомоги.

Запрошення у проєкт для Ірини Мак стало справжньою несподіванкою, адже актриса не думала, що зйомки «Я – Надії» розпочнуться раніше, аніж закінчиться війна. Її робочий день тривав 12, а то й 14 годин. Як зазначила актриса, у неї були ненайскладніші зйомки, морально і фізично було важче її колегам – знімали в дощ та холод дуже стресові епізоди – прильоти та історії з пораненими.

Зйомки серіалу «Я – Надія», в якому ви зіграли одну з головних ролей, завершилися місяць тому. Що для вас означає цей проєкт?

По-перше, це робота, яка дає можливість розповісти історію, натхненну життям реальної людини – 22-річної фельдшерки, яка на початку повномасштабного вторгнення працювала в Харкові. Це серіал про перші місяці цієї війни, про долі людей, про жах, який довелося пережити кожному з нас.

Ну і звісно, це задоволення бути на знімальному майданчику... Здавалося, зйомки розпочнуться не раніше ніж за рік після того, як закінчиться війна. Тому запрошення у проєкт стало для мене приємною несподіванкою.

Пам’ятаєте, як вам запропонували знятися у серіалі?

Мені зателефонували, ми домовилися, що я прочитаю матеріал і зроблю самопроби. Пройшло небагато часу і відбулись парні проби, після яких стало відомо, що мене затвердили. На той час я лікувала своє зламане плече, воно було ще неробоче (Сміється). Але я погодилася на участь, бо робота – це те, що відволікає, змушує бути у формі.

Розкажіть більше про вашу персонажку, її внутрішній світ та риси характеру.

У мене роль мами головної героїні. Наскільки я знаю, вона має прототип. Я з нею не знайома, але продюсери сказали, що це єдина жінка в Україні, яка є водієм швидкої допомоги. До того ж вона – мама тієї самої дівчини, історія якої підштовхнула авторів до написання сценарію.

Моя героїня звичайна і водночас незвичайна жінка. Вона ніжна, любляча мати, але в екстремальних ситуаціях може бути жорсткою. Знає, що робити й бере все у свої руки.

У багатьох сценах ви – в машині «швидкої», а в житті кермувати вмієте чи доводилося вчитися?

Шкода, але кермувати я не вмію. Якби ще був автомат, можна було спробувати. Але в нас були реальні карети «швидкої» – на механіці, а ця машина досить важка у керуванні. Тому у сценах на вулиці мене заміняв наш адміністратор Рустам. Коли потрібно було їхати швидко, виїжджати, розганятися, це робив мій прекрасний дублер в перуці (Сміється). Сцени за кермом, де необхідно було проговорювати текст, знімали зі мною у «кубі» («Куб» – лед-екрани у формі куба, на які виводяться попередньо створені віртуальні декорації).

Більше про зйомки серіалу, про професію та російські наративи у кіноіндустрії читай у повному інтерв’ю Ірини Мак на сайті 24 каналу.

Читай також:

Коли ми чуємо про Стоунхендж, у пам’яті зазвичай спливають картинки з підручників історії про дивних друїдів або похмурі місця поховань. Проте дослідження малюють зовсім іншу картину. 
21122025
Сьогодні святковий декор в Україні — це не про демонстрацію розкоші, а про створення «місця сили». 
Мадагаскар вражає не лише екзотичною природою та давніми обрядами…
Голубці. Ця страва, без перебільшення, є символом затишку, домашнього тепла і, звісно, невід’ємною частиною Різдвяного столу, особливо на Святвечір, коли вона входить до числа дванадцяти пісних страв. 
20122025
Зустріч 2026 року проходить під знаком Червоного Вогняного Коня.