«Місто пахло смертю»: розповіді мешканців Бучі про життя, смерть та пекло в окупації

Вулиця Яблунська

Те, що бачили і чули бучанці, вони пам’ятатимуть до кінця життя…

Вулиця Яблунська у місті-герої Буча  – місце смерті десятків українців, які не встигли виїхати з міста або свідомо ж залишилися захищати свою землю. Саме ця вулиця стала символом звірств російських окупантів на території України. Кадри після звільнення – шокували і показали, хто такі насправді російські військові. У світі масові вбивства українців назвали «бучанською різаниною».

Росія запевняла, що все показане у Бучі – справа рук СБУ, а мертві тіла на дорозі – актори. У той час, місцеві мешканці на васалі очі бачили, як росіяни розстрілювали людей просто на вулиці. Під приціл окупантів потрапляли усі – жінки, діти, чоловіки, літні люди. Вони були звичайними перехожими, які йшли на роботу або до магазину.  

«Не віриться, що таке могло бути. Росіяни просто вбивали людей. Усіх, хто йшов їм назустріч. Трупи з’являлися біля мого дому настілки швидко, що я не встигав фотографувати. Я робив це ризикуючи життям, але розумів, що це допоможе нам їх покарати», - згадує бучанин Віктор Шатило, який з першого дня повномасштабного вторгнення росії в Україну, залишався на своїй землі.

Точну кількість жертв після деокупації Бучі підраховують донині. За даними Офісу генпрокурора України, на території міста було знайдено 637 тіл цивільних. Але саме на вулиці Яблунській сконцентрована найбільша їхня кількість – близько 60 тіл, імена чотирьох вбитих досі невідомі.  

У документальному проекті каналу 2+2 «Вулиця Яблунська» журналісти розповіли не лише про тих, хто вижив під час окупації міста, але і назвали імена загиблих, відтворили на карті точні місця їхньої смерті і з’ясували обставини, за яких ці люди померли. Крім того, документалісти дізналися, на якій стадії знаходиться розслідування і чи можливо буде притягнути до кримінальної відповідальності винних. А також – почули розповіді тих, хто дивом вижив після катувань та розстрілів.

Читайте також:

Львівська «Тюрма на Лонцького» сьогодні — це музей, але колись ці коридори були останньою зупинкою для тисяч людей. 
Це звучить як сценарій для фантастичного детективу, але подія цілком реальна і зафіксована. У 2005 році поблизу села Рудня-Замисловицька знайшли об’єкт, який займає площу в 15 гектарів. Це не просто купа каміння, а справжнє поселення, де брили розставлені
15022026
Група крові — це більше, ніж цифри та букви у медичній картці...
НКВС розпочало масове полювання на українське підпілля ще задовго до того, як велика війна офіційно перетнула кордон СРСР. 
Поки весь світ сперечається про призначення Стоунхенджу, археологи продовжують знаходити підтвердження того, що ці велетенські камені — не просто «декор» епохи неоліту. Схоже, вони приховують дещо більше за сонячний календар.
14022026
У далекому сузір’ї Лисички існує світ, який на перший погляд виглядає мирним і навіть схожим на Землю: блакитна атмосфера, хмари, легкий блиск...