«Ніхто ж бо не визискував підданих більше, ніж Польща»: архівні записи Альберта Радзивілла про повстання Хмельницького

Українські палаци. Золота доба

Родина Радзивіллів у 1648 році володіла палацом в місті Олика, який захопили одним з перших…

Повстання Богдана Хмельницького, яке відбулося 1648 року, було направлене проти свавілля панів. Одним із перших замків, який захопив талановитий полководець, попри оборонні укріплення високого рівня, був палац у містечку Олика на Волині. Ним володіла родина Радзивіллів. Із тогочасних записів щоденника Альберта Радзивілла, стає зрозуміло, що це був складний період для вельмож та панів, проте цілком виправданий.

«Незвичайний це був рік, адже усі піддані піднялися на своїх панів і настало таке спустошення Русі, подібно якому ніколи не було», - пише Альберт Радзивілл.

З цих слів здається, що він ставиться до повстання на чолі з Богданом Хмельницьким, як до Божої кари, навали сарани чи пошесті, але за словами дослідника історії Акіма Галімова, Альберт все одно відзначив, що першопричиною цього повстання були якраз утиски підданих.

«Хоча в інших монархіях спалахували повстання – останнім часом у Неаполі та Франції – жодне, однак, не було жахливішим за наше. Ніхто ж бо не визискував підданих більше, ніж наша Польща. Раніше гнобили бідняків, а зараз вони гноблять багатих і, як пани в різний спосіб вичавлювали кров із хлопів, вони тепер роблять те саме. Козаки учинили нечувані злочини, бо нечуваними були наші гріхи», - записи зі щоденника Альберта Радзивілла.

Ці історичні записи, як каже Акім Галімов, показують Альберта Радзивілла як «людину розумну, яка чітко розуміла, що експлуатація бідних якраз і була однією з причин козацьких повстань».

Більше подробиць про палац у містечку Олика на Волині та про родину Радзивіллів, дивись у проєкті «Українські палаци. Золота доба» просто зараз:

Читай також:

В Османській імперії процес прийому їжі правителем нагадував суворий ритуал. Султани їли наодинці, у повній тиші, а рецепти улюблених страв охоронялися як найважливіші державні таємниці.
Життя в султанському гаремі часто уявляють як золоту клітку для безправних полонянок. Проте насправді це було не так. 
Поки звичайні мешканці Туреччини у 15-16 століттях харчувалися хлібом, водою та сочевицею, за мурами палацу Топкапи розгорталося справжнє кулінарне дійство. 
За масивними дерев’яними брамами стамбульського палацу Топкапи століттями вирувало життя, приховане від сторонніх очей. 
02092026
Уявіть римський бенкет: навколо столу лежать гості, спираючись на лівий лікоть, слуги подають страви, а вечеря триває годинами...