Поки звичайні мешканці Туреччини у 15-16 століттях харчувалися хлібом, водою та сочевицею, за мурами палацу Топкапи розгорталося справжнє кулінарне дійство.
Щоб нагодувати султана та його гарем, працювала ціла армія кухарів, а кожну страву ретельно перевіряли на наявність отрути.
Автори проєкту «Загублений світ» привідкрили завісу над тим, як функціонувала головна кухня Османської імперії. Їжа тут була не просто способом втамувати голод, а окремим видом насолоди та розкоші. Неймовірні делікатеси та заморські спеції тоннами доставлялися до палацу Топкапи.
Масштаби палацової кухні вражають навіть за сучасними мірками. Індійський дослідник стародавніх продуктів та втрачених рецептів Асад Мехмуд зазначив, що обслуговування султана та його гарему потребувало колосальних людських ресурсів, які постійно зростали.
«У 15 столітті кухонний персонал складався із 100 осіб. За 100 наступних років кількість зросла до 500, а потім і до тисячі. Тільки уявіть, тисяча людей, чиєю єдиною роботою було приготування різних напоїв і вишуканих страв», - розповідає дослідник Асад Мехмуд.
Проте за неймовірною розкішшю та різноманіттям смаків ховалася постійна параноя. Володарі імперії жили у вічному страху перед замахами. Тому величезна армія кухарів була лише частиною процесу. Жодна тарілка з їжею чи кубок із напоєм не потрапляли на стіл правителя без перевірки.
Усі страви обов'язково куштувала спеціально навчена людина - «чашнігір», або ж палацовий дегустатор. Його головним завданням було перевірити їжу на наявність отрути, ризикуючи власним життям заради безпеки падишаха.
Якими були тогочасні кулінарні звички падишахів, дивись у новому випуску проєкту «Загублений світ».
Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавального проєкту «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 12:00 на телеканалі 2+2!
